Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІТАЄМО РАЇ СУ І МИКОЛУ РУДЕНКІВ МИКОЛА РУДЕНКО ІЗ ТАБІРНОГО АРХІВУ Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема — Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій нетривкий: Все рідшає круг мене парість. За що життя — за гріх який Мене оголює на старість? Відірве друга, відбере — І вже назад не повертає. Я — ніби дерево старе, Яке на вітрі облітає. Хто винен — я чи, може, вік? Ані привіту, ні одвіту. Не батько вже й не чоловік — Усе розвіялось по світу. Лишилась тільки ти одна, Немов берізка на галяві. Нас віхола не обмина — Чи ми у славі, чи в неславі. Як нам не схибити в житті? Як вберегти надійну руку, Де навіть рідні душі — й ті Одне одному чинять муку? Зліва — Раіса і Микола Рудвнки; другий ряд: Михайло Хвй- фвц, Надія Світлична, Татьяна Осіпова. Світлив В. Грицин 1980, М о р д о в ія залі Вашінґтонського Пресового Клюбу СУА гости тиме делеґаток на запрошеному прийнятті. На цьому прийнятті відбудеться показ історичної ноші України яким займуться, в порозумінні з Нью-Йоркським 64- тим Відділом Союзянки Вашінґтону, які з ентузіяз- мом та відданістю відгукнулись на заклик Централі, зрозумівши важливість свята та можливостей перед нами. П р и й н я т т я С УА для д е л е ґа т о к входить в про граму конвенції. Це одинока заплянована подія того вечора. Вечір — наш, програма — наша, гості — наші. Нехай вони повезуть до усіх закутин і країн світу розповідь про те, що роблять жінки Союзу Українок Америки і як вони вміло пристосували ми нуле своїх предків до сучасного життя нашого модерного світу. Такі наші пляни, згідно з вашою волею, вислов леною на нашій конвенції. М а р т а Б о гач ев сь ка Х о м я к На Україні вдови є, Чий сум — Глибінь ріки. А в суглинках Мордовії Кістки, Кістки, Кістки. Ялини в небі списами Черкають синяву. А коні, з вахти списані, Пощипують траву. Над головами кінськими Вчуваються дива: Словами українськими Говорять дерева. 1980, М о р д о в ія ’НАШЕ ЖИТТЯ” БЕРЕЗЕНЬ 1988 З
Page load link
Go to Top