Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ноі калини і вервичкою в руках, лежа ла в труні, коли Союзянки, Комбатан ти і громадянство Клівленду прощали гідну доньку України на вічний спочи нок. Ірина Кашубинська Парма, 29 вересня 1987 р. ВІДІЙШ ЛА У ВІЧНІСТЬ бл.п. ЯРОСЛАВА ЛІСОВЕЦЬ З жалем спостерігаємо, як невбла ганна смерть проріджує ряди нашої Організації. Знову, з волі Всевишнього, відій шла від нас у вічність довголітня член ка — засновниця 82-го Відділу СУА, бл.п. Ярослава Лісовець. Покійна народилася у Галичині у священичій родині о. Василя і Стефа- нії Лиско. Середню освіту закінчила у Львові, де її батько довгі роки був катехитом. Переживши воєнні лихоліття і тру днощі скитальщини, подружжя Лісов- ців з матірю покійної поселилось на окраїнах Нью-Йорку, в Бронксі. Тут бл.п. Ярослава Лісовець і її муж, маґіс- тер права, Семен Лісовець, включили ся в активне життя української грома ди. Покійна з любов’ю опікувалась хворою матір’ю, а болюче переживши її смерть, віддано працювала при па рафії церкви Покрови Пречистої Діви Марії. Розуміючи потреби жіночої орга нізації в громаді, бл.п. Ярослава була одною з ентузіясток, що в 1964 р. за снували 82-ий Відділ СУА в Бронксі. Впродовж кількох каденцій Покій на зразково виконувала обов’язки пресової референтки, часто відмов ляючи собі відпочинку, до пізньої ночі писала вичерпні хроніки до ’’Нашого Життя” та звідомлення з діяльности 82-го Відділу СУА до щоденника ’’Свобода”. Своїм музичним знанням і милим голосом збагачувала співучий ан самбль при Відділі, який успішно ви ступав на наших імпрезах. Бл.п. Ярослава раділа успіхами і корисними починами Відділу, та була одною з перших, що морально і мате- ріяльно піддержала видання дитячої платівки для дітей. — Була також жер- твенна на цілі суспільної опіки й Ук раїнського Музею в Н.Й., якого й була членкою. В останніх роках, бл.п. Ярослава належала до Контрольної Комісії. її праця ніколи не ограничувалась ви ключно до її референтури, вона зав жди радо допомагала в кожній ділянці у Відділі, навіть тоді, коли стан її здо ров’я погіршувався. Покійна належала до найбільш обов’язкових, працьовитих членок, а своєю лагідною вдачею, товариською культурою і все усміхненим обличчям, з’єднувала собі приязнь і пошану сою- зянок і всіх, хто знав і співпрацював з нею. Глибока релігійність, жертвенна праця для добра рідної Церкви і гро мади дала Покійній духову силу з тер пеливістю і гідністю перенести всі життєві труднощі й терпіння та спокій но відійти до Небесного Отця по вічну нагороду. У похоронному заведенні від 82-го Відділу СУА прощала бл.п. Ярославу голова Іванна Клим, а від парафіян церкви св. Покрови в Бронксі Ірина Іванчишин. Численно зібрані членки 82-го Відділу відмовили спільно молитву за спокій душі дорогої посестри — сою зянки. Похоронено Покійну, на україн ському цвинтарі, в Бавнд Бруку, де спочиває її друг життя, учасник Виз вольних Змагань у рядах Січових Стрільців св.п. Семен Лісовець. Покійна залишила у смутку роди ни: Лисків, Недільських, Гентешів, Струтинських та членок 82-го Відділу СУА. Хоча на все погас теплий погляд синіх очей і замовк милий голос, то світлий спогад про нашу дорогу Слав- цю назавжди залишиться поміж нами. І.Г. Іванчишин У неділю 20-го вересня 1987 р. відійшла у вічність бл.п. Стефанія Та- ланчук, а в середу всі членки 28-го Відділу СУА пом’янули Панахидою свою подругу, сповняючи цей християнський обов’язок з великим сумом, бо покійній бракувало ще ба гато літ до смерти. Одначе така Божа воля і від неї нема відклику. Бл.п. Стефанія родила ся у місцевості Дубє біля міста Броди на Україні й там набула освіту та провела свої молоденькі літа. У Другій світовій війні терен Бродів був полем кривавого зудару з большевиками, де згинуло багато українських людей. Молода Стефа була свідком страшних подій і мусіла пережити багато тяжких хвилин, тим більше, що вона була зв’язана з діяльністю УПА. Коли тра пилася нагода, Стефа виеміґрувала на Захід; проживала у скитальчих табо рах і там вийшла заміж за п. Таланчука (вже пок.), людину, що багато натерпі лася за Українську справу під поль ською окупацією так, як багато інших молодих ідеалістів цієї доби. По тяжких скитальчих переживаннях виї хала до Америки, поселилася в Ірвінґ- тоні і тут народився їх син. Була тала новитою і маючи торговельний хист, обоє з чоловіком заложили своє під- прихмство. Стефа провадила книги, чоловік був ’’босом”, а українські ем і гранти користали з їх послуг. Покійна була спокійної вдачі, з усмішкою на устах і лагідним голосом. Зараз по приїзді до Америки вписала ся в члени Союзу Українок; була при- мірною членкою і щедро жертвувала на цілі товариства, як також на інші організації. Була релігійною і доброю парафіянкою місцевої Української Католицької Церкви. Ніхто не знає Божих помислів. Господь завчасно покликав Стефанію до свого небесного царства по наго роду за її добрі діла. Членки 28-го Відділу СУА в Нью- арку-Ірвінґтоні зі сумом прощали її в останню дорогу до вічности і завжди будуть її згадувати добрим щирим словом. Вічна їй пам’ять! Замість квітів Союзянки зложили 185.00 дол. на ’’Наше Життя”. Зеновія Воробець 24 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
