Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УСПІШНІ ЗОВНІШНІ ЗВ’ЯЗКИ: Вислід Внутрішніх Зв'язків. В першу чергу хочу подякувати Відділам за звіти про працю на відтинку зовнішніх зв’язків. В англо мовній частині я згадую конкретні засоби праці кіль кох відділів. Тут хочу зазначити, що в міру можливо стей більшість Відділів є активна у праці поза грома дою для громади. Не треба нам рефератів про важ ливість такої праці і не треба нам творити окремих сіток. У нас діє дуже вдала сітка і нам треба її тільки вдержати, розбудовувати та усучаснювати. На Конвенції буде окремий панель про зовнішні зв’язки. Надіюсь, що це дасть нам змогу глибше за становитись над нашою діяльністю. Хочу знову попросити пань, щоб матеріяли у зві тах подавали у відповідній формі також до преси. Це робиться, але не так часто і не так широко як можна б було. На підготовку до ювілеїв — 1000-ліття Хрищення та Століття Інтернаціонального Жіночого Руху до бре було б мати дальший вклад наших членів. Між- народня Жіноча Рада відбудеться у червні та липні 1988 року у Вашінґтоні. Це важлива, історична організація, якої Україна була членом у 1920-х роках. Тепер виглядає, що уря ди Східньої Европи пришлють обсерваторів на цю Конвенцію, почесною головою якої буде мабуть Ненсі Реґан. Форум є, можливості є і талани у нас є. Мусимо все це поєднати у найбільш успішну працю. Про наші пляни поговоримо на Конвенції. Марта Богачевська-Хомяк Але ж чи тільки це ми винні пам’яті тих жінок? Чи це вже заспокоює наше сумління? Навіть найкра щі слова, найбільш зворушлива промова, найкращі квіти на їхніх могилах, не можуть вирівняти того, до чого зобов’язали нас вони своїм геройським життям і смертю. Не треба очікувати і вимагати від нас у теперіш ніх обставинах нашого життя якихсь терпінь чи ге ройських подвигів. Але наші вигідні умовини життя у вільному світі зобов’язують нас не тільки до патріо тичних заяв, пісень, деклямацій. Вже сама оборона доброго імени вимагає від нас не тільки вислов лювання один до одного обурення, вимагає об’єдна ного рішучого виступу назовні. 4-го листопада 1986 р. розпочалася у Відні "Кон ференція з питань безпеки і співпраці в Европі”, яка триватиме до липня 1987 р. Прибалтійські народи зорганізували демонстрацію, в якій взяло участь по над 500 осіб. Українці спромоглися на кільканадцять осіб, які старалися зробити що було можливе, а де хто з тих, яких там не було почали критику і закиди, що зроблено замало. Очевидно оборона людських прав це тільки одна ділянка наших змагань, але ж нам не вільно легковажити нічого. Легше критикува ти, ніж включитися в акцію, резиґнуючи з вигод. Випускають в’язнів в Радянському Союзі. А деж пів-в’язень Юрко Шухевич? Геніяльний поет Василь Стус помер, його вірші сконфісковані, його тіла не віддали дружині, щоб поховати на рідній землі. Його велич визнають чужинці, які свого часу подали його як кандидата на нагороду Нобля. Поет помер не ді ждавшись цього признання. Його твори переклада ють і видають різними мовами. Чи ми зробили хоч щось, щоб видістати його сконфісковані твори, щоб дозволити жінці поховати Василя Стуса на рідній землі? Ми є свідками як розгортається акція проти на шого доброго імени, як стараються нашу боротьбу проти окупантів, в тому теж проти німецьких нацис тів заперечити, зробити з наших борців за волю, кро- вожадних співробітників ’’наці”. Чи ми найшли доро гу, щоб світ пізнав правду? Якби всю увагу, яку скеровуємо на внутрішні розходження, свари, перебільшуючи різниці так, що вони засланяють спільні великі цілі, звернути на об’єднану акцію назовні, то може б ми осягнули щось, чим віддали б честь пам’яті наших героїв. Від значаймо пам’ять наших героїв не тільки гарними словами, а спільними діями. Хай світ пізнає правду про нашу батьківщину, про наш нарід! Хо т іл а б я в и й т и у чи с т е є поле, П р и п а с т и ли ц ем д о с и р о ї зе м л і і т а к зар и д ат и , щ о б з о р і почули, Щ о б л ю д и в ж а х н у л и с ь на сл ьози мої. (Леся Українка) У.Л. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1987 З
Page load link
Go to Top