Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОНКУРС ФОНДУ ім. ЛЕСІ І ПЕТРА КОВАЛЕВИХ проголошує IX ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС на історичну повість або оповідання Тема, яку можна вибрати з будь-якого відтинку історії, повинна стосуватися значення християнства та його вплив на духовість українського народу. Реченець конкурсу: 31-го грудня 1987 р. Твори повинні бути написані на друкарській машинці у трьох примірниках. Допускається до конкурсу також твори, які вийшли друком у 1986 р. твори, підписані псевдонімом, повинні мати залучену коверту з пріз вищем автора. Склад жюрі й висоти нагород будуть подані пізніше. IX НАУКОВИЙ ІСТОРИЧНИЙ КОНКУРС на історичну працю ( монографію) Темою може бути будь-який період історії україн ської церкви або біографія видатної постаті, пов’яза ної з прийняттям або розвитком християнства в Україні. Рукопис повинен обіймати найменше 100 сторінок машинопису, в трьох примірниках. Допус кається до конкурсу також наукові твори, які вий дуть друком у 1987 р. Реченець конкурсу: 31-го грудня 1988 р. Склад жюрі й висота нагород будуть проголошені пізніше. Твори обох конкурсів надсилати на адресу: Ukrainian National Women’s League of America, Inc. 108 Second Avenue New York, N.Y. 10003 здаватись комусь обмежена лиш до жіночих питань, так воно не є; у ній авторка заторкає проблеми все бічні і то всієї спільноти, без уваги на стать чи вік. Її колюмною цікавляться не тільки жінки, але й чоло віки, вона — приваблює у гурт читачів і молодше по коління. Ближче знайомлячись із змістом, що його Віра Ке вкладає у свої фейлетони і дописи, побачимо, що вона добре обізнана з питанням, яке розглядає чи явищем, що вона його проаналізовує. Значить, вона цікавиться подіями, що нині відбуваються і їх студі ює. А передусім Віра Ке залюбки читає. Може хтось, може із здивуванням, а то й з обуренням зареаґувати на ці слова та й скаже: ”Що ж тут такого особливого, кожний журналіст читає”. Добре, погоджуюся, але до цього треба таки додати: ”що не кожний, а лиш кожний добрий журналіст читає”. А скільки нам доводиться читати розводнених статтей і то не через брак журналістичного таланту, може він і є, а просто через звичайне невіглавство. Відомо, що деякі журналісти читають виключно лиш свою газету чи журнал. Перечитуючи листи читачів згаданої уже рубри ки Віри Ке можна побачити як щиро і шанобливо во ни вітають її фейлетони. Слова з листа Г. Степового про Віру Ке, що вона "пише легко, з гумором” — особливо підкреслюють увесь тон її журналістичної творчости. До того дода ти б її розгін і бравуру — обрамлені в оптимістичні і безжурні настрої, що передають сьогоднішньому чи тачеві, затурбованому непевним завтра — відпру- ження і заспокоєння. У мене була ще одна зустріч з Вірою Ке, а це то ді, коли вона в 1972 року перебувала в Нью-Йорку і українські ньюйоркчани влаштували ’’Зустріч із Ві рою Ке” в Українському Інституті Америки, про що наша журналістка опісля обширно згадала у своєму ’’Кутку для жінок”. Привітали Віру Ке тоді квітами, фортепіяновим виступом, вітали її промовці з приз нанням для її журналістичної праці. Це був гарний вечір і ще одна зустріч, що поглибила наше знайом ство. Чому я саме сьогодні згадала про Віру Ке? Чи може це нині ювілей якийсь її? Чи якась важлива дата, пов’язана з її біографією? Зовсім ні. Принаймні про ніякий ювілей Віри Ке мені невідомо. Це просто припадок як це, звичайно, буває в житті. Отже: не що інше, а фейлетон Віри Ке у 246-му числі "Свободи” з 26-го грудня м.р. що появився п.з. ’’Резолюція Число Один” спонукав мене згадати про неї. Більш не тре ба, а з цього її фейлетону зацитуємо один рядок: "Єдине, що приходить людині без труду і незалежно без техніки — це старий вік. Але старий вік — це не бути старим, не бути вигаслим вулканом, це не сідати на крісло, як втомлена гармонія! У старшому віці також можна бути напруженим, як високе "Це”, також можна вірити у безсмертний оптимізм люд ського серця і можна поєднувати тяжку людську дійсність із золотою людською мрією”. Оці її слова хоча б навіть із цього лиш уривку, що постійно домінували й у всій її творчості від са мих початків посьогодні — це саме незмінна Віра Ке. Подібну до неї журналістку важко знайти. І власне в цьому її оригінальність. 16 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
