Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОНКУРС ФОНДУ ім. ЛЕСІ І ПЕТРА КОВАЛЕВИХ проголошує IX ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС на історичну повість або оповідання Тема, яку можна вибрати з будь-якого відтинку історії, повинна стосуватися значення християнства та його вплив на духовість українського народу. Реченець конкурсу: 31-го грудня 1987 р. Твори повинні бути написані на друкарській машинці у трьох примірниках. Допускається до конкурсу також твори, які вийшли друком у 1986 р. твори, підписані псевдонімом, повинні мати залучену коверту з пріз вищем автора. Склад жюрі й висоти нагород будуть подані пізніше. IX НАУКОВИЙ ІСТОРИЧНИЙ КОНКУРС на історичну працю ( монографію) Темою може бути будь-який період історії україн ської церкви або біографія видатної постаті, пов’яза ної з прийняттям або розвитком християнства в Україні. Рукопис повинен обіймати найменше 100 сторінок машинопису, в трьох примірниках. Допус кається до конкурсу також наукові твори, які вий дуть друком у 1987 р. Реченець конкурсу: 31-го грудня 1988 р. Склад жюрі й висота нагород будуть проголошені пізніше. Твори обох конкурсів надсилати на адресу: Ukrainian National Women’s League of America, Inc. 108 Second Avenue New York, N.Y. 10003 здаватись комусь обмежена лиш до жіночих питань, так воно не є; у ній авторка заторкає проблеми все бічні і то всієї спільноти, без уваги на стать чи вік. Її колюмною цікавляться не тільки жінки, але й чоло віки, вона — приваблює у гурт читачів і молодше по коління. Ближче знайомлячись із змістом, що його Віра Ке вкладає у свої фейлетони і дописи, побачимо, що вона добре обізнана з питанням, яке розглядає чи явищем, що вона його проаналізовує. Значить, вона цікавиться подіями, що нині відбуваються і їх студі ює. А передусім Віра Ке залюбки читає. Може хтось, може із здивуванням, а то й з обуренням зареаґувати на ці слова та й скаже: ”Що ж тут такого особливого, кожний журналіст читає”. Добре, погоджуюся, але до цього треба таки додати: ”що не кожний, а лиш кожний добрий журналіст читає”. А скільки нам доводиться читати розводнених статтей і то не через брак журналістичного таланту, може він і є, а просто через звичайне невіглавство. Відомо, що деякі журналісти читають виключно лиш свою газету чи журнал. Перечитуючи листи читачів згаданої уже рубри ки Віри Ке можна побачити як щиро і шанобливо во ни вітають її фейлетони. Слова з листа Г. Степового про Віру Ке, що вона "пише легко, з гумором” — особливо підкреслюють увесь тон її журналістичної творчости. До того дода ти б її розгін і бравуру — обрамлені в оптимістичні і безжурні настрої, що передають сьогоднішньому чи тачеві, затурбованому непевним завтра — відпру- ження і заспокоєння. У мене була ще одна зустріч з Вірою Ке, а це то ді, коли вона в 1972 року перебувала в Нью-Йорку і українські ньюйоркчани влаштували ’’Зустріч із Ві рою Ке” в Українському Інституті Америки, про що наша журналістка опісля обширно згадала у своєму ’’Кутку для жінок”. Привітали Віру Ке тоді квітами, фортепіяновим виступом, вітали її промовці з приз нанням для її журналістичної праці. Це був гарний вечір і ще одна зустріч, що поглибила наше знайом ство. Чому я саме сьогодні згадала про Віру Ке? Чи може це нині ювілей якийсь її? Чи якась важлива дата, пов’язана з її біографією? Зовсім ні. Принаймні про ніякий ювілей Віри Ке мені невідомо. Це просто припадок як це, звичайно, буває в житті. Отже: не що інше, а фейлетон Віри Ке у 246-му числі "Свободи” з 26-го грудня м.р. що появився п.з. ’’Резолюція Число Один” спонукав мене згадати про неї. Більш не тре ба, а з цього її фейлетону зацитуємо один рядок: "Єдине, що приходить людині без труду і незалежно без техніки — це старий вік. Але старий вік — це не бути старим, не бути вигаслим вулканом, це не сідати на крісло, як втомлена гармонія! У старшому віці також можна бути напруженим, як високе "Це”, також можна вірити у безсмертний оптимізм люд ського серця і можна поєднувати тяжку людську дійсність із золотою людською мрією”. Оці її слова хоча б навіть із цього лиш уривку, що постійно домінували й у всій її творчості від са мих початків посьогодні — це саме незмінна Віра Ке. Подібну до неї журналістку важко знайти. І власне в цьому її оригінальність. 16 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1987 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
