Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Союзівці. Відбуваються панелі, зустрічі, розмови. Маси... маси пюдей! Під вечір йдемо вниз до їдальні. Гамір, розмови, плянування, хтось розгортає ...блис кучу візію журналістичного майбутнього, розсипа ється каскадами сміх розрадованої чимось людини. А там трохи тиші, бо перед журналістами... найсер йозніша в світі дилема, що вибрати на обід: качку... шинку чи ...котлети. Цей, хто швидше зумів розв’яза ти це... преважке питання, розкошується обідом. Раптом... ні не вірю своїм очам! Є! За столиком, на віть недалеко від мене, сидить Віра Ке! Щоб не про ґавити цієї золотої нагоди, довго не надумуючись, прямую до неї, простягнувши їй з привітанням руку. Звичайно, на з’їздах "біографічного" вступу не тре ба... А потім — вірте не вірте, говоримо ніби ми вже давно знайомі. І це напевно завдяки Вірі Ке: переко нуюся, що не тільки перо нашої журналістки таке легке, зручне і жваве, але й її мова пливе просто без ніяких "Сцілл і Харібд” пливе безпосередньо безпре- тенсійно, як то кажуть "від серця до серця”. Розка зує мені дещо із свого "життя-буття”, а бистрі очі її грають усмішкою і теплом і блищать, блищать... Видно, що все те, що вона каже, проймає і хвилює її, а Вірині пляни — багато їх — на сьогодні, на завтра... До того ж в мене переконання, що абищо Віра Ке не заплянувала, їй обов’язково повинно поталанити, во на ж бо такий ентузіяст! Темноволоса її голівка з рів неньким проділом посередині, з-під якої, по боках, просуваються косинки. У тій хвилині вона нагадує мені героїню з роману Джека Лондона — "Маленька господиня великого дому". І я рада кожної миті вий ти їй назустріч із чимось особливо гарним — вона ж бо така мила і привітна. Кінчаємо розмову вже добре-добре знайомими і трохи начебто рідними. Кінчаємо розмову усмішкою і обіцянкою наступної зустрічі. А тим часом запитую Віру чи, бува, не захопила вона з собою деяких ма- теріялів, що відкрило б мені можливість розповісти про неї іншим. — Так, — тепло усміхаючись мовить вона: — Ось тут таки біля мене, моя власноручно написана біо графія. Дуже обширна вона не є, але, щоб познайо мити читача зі мною — вона, мабуть, вистачить вам. Увечорі у своїй кімнаті на Союзівці зараз таки читаю: Віра з дому Кемпе замужня — Лагошняк, а ”по-музі" Віра Ке народилася у Самборі 14-го серп ня. Року її народження тут немає, бо Віра признаєть ся, що: "Від соток літ тримаю дату народження в та ємниці”. Мандруючи разом із батьками, вони ж ві домі актори — об’їздових українських, галицьких театрів, Віра мимохіть перебувала у Старому Сам борі, Станиславові, Бродах, у Львові, де навчалася в Інституті Сестер Василіянок. Послухаймо, як про по їздки з батьками, про свою долю і недолю, — до тепно описує сама Віра: "Перебували ми на фірах, у Гардеробі, за лаштунками, на сцені, в куфрі. Куфер мами і тата з костюмами заступав мені ліжечко і, ма буть, через те я не дуже виросла. Цей куфер, який мені був єдиною колискою, я згадую з великим сан- тиментом”. Яке ж у неї велике почуття гумору! А потім читаю далі у біографічних Віриних ряд ках, що в зв’язку з вибухом Другої світової війни че кали її рідню ще довші мандри, як попередньо, бо на карті їхньої мандрівки позначилися такі міста як Краків, Відень, Ляндек, аж "розгойднувшись добре” доля, пише Віра, перенесла мене аж поза море до Канади”. Про свої перші кроки в журналістиці аж до сьо годнішньої її праці у цій же професії Віра Ке згадує, що розпочала їх у таборі ДіПі в Ляндеку, Австрії коли ще, із сьогодні уже покійним, Левом Сениши- ном, карикатуристом і співпрацівником львівського ’’Комаря”, та Анатолом Таланом заснували вони спільно гумористично-сатиричний журнал ’’Проти шерсти”, дописуючи до нього вірші, сатири, гумо рески, фейлетони. У тому ж часі вірші Віри Ке друку вали у ’’Новому Шляху” під псевдом Ікар. Тоді вона створила теж театр ляльок, писала до того театру казки і заразом відтворювала їхні ролі. Раптом, як ми вже згадували попередньо, те все обірвалось, бо їй тоді, як і багатьом іншим українцям довелося виїхати в Канаду — ’’перебувши там прикладно на пості куховарки в Леслі Говарда — фільмового акто ра", — із гумором розповідає у своїй біографії Віра Ке. Відтак, використовуючи свої давні матеріяли із ляндецького журналу "Проти Шерсти”, вона пише актуальні куплети, пісні і скечі, а крім цього висилає фейлетони до журналу "Жіночий Світ", де помі шують їх під назвою "Цікава всячина”. У п’ятдесятих роках починає дописувати до газети ’’Вільне Слово”, а відтак пише вже постійно, бо й до сьогодні, до журналу "Новий Шлях”. Спочатку там помішували її матеріяли лиш раз у місяць, а потім що два тижні, сьогодні — в ньому вже ціла одна сторінка п.з. ’’Куток для жінок”, або ’’Слово за Вірою Ке”. Сьогод ні такі кутки чи рубрики дуже актуальні в Америці; їх радо читають опісля посилають до редакції свої запити, а з цим вив’язується кореспонденція, яка на- світлює сучасні питання дня, ширше інформує чита чів і допомагає їм розв’язувати їхні проблеми. Адже нам відомі прізвища таких популярних американських журналісток в Америці, які вже дов гими роками провадять свої окремі колюмни, це: Ен Лендерс, Емілі Вілкінс, Джеймс Брастерс та інші. Зовсім не дивно, що згодом Вірі Ке відступили в газеті цілу сторінку, вона ж бо своїми статтями при тягає до цього часопису увагу читача. А чому така особлива увага до неї — теж не трудно збагнути: фейлетони її свіжі і завжди актуальні, в них постій ний стимул до зацікавлення різними справами і про блемами. Фейлетони Віри Ке розвантажують байду жість і монотонність почуттів. І хоча колюмна нашої журналістки назвою своєю може на перший погляд ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1987 15
Page load link
Go to Top