Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Київ — Михайлівський манастир (Економічна брама), 1923 Kiev — Michailivsky Monastery, 1923. За час свого трирічного перебування на Кіно фабриці, Василь Григорович підготував мистецькі кадри для української кінематографії, став осново положником української кіно-культури. Недарма Ми кола Бажан свою статтю про нього назвав ’’Творець у кіно” (журнал ’’Кіно”, Київ 1982, ч. 2.), а Юрій Янов- ський в своєму романі ’’Майстер Корабля” так харак теризує Василя Григоровича в образі ’’професора”. ’’Ім’я професора ви можете знайти в історії архі тектури республіки — Його будинки сміливі й прості, досі прикрашають наші міста. В історії великого кіна в нього почесне місце відданого й невтомного пра цівника, непомітного, скромного й упертого в роботі. Розповідали, що він показував теслі як тримати со киру, а маляреві — пензель. Як зробити краще форму для пап’є-маше і як швидше вийняти звідти масу застиглого картону. Як обробляти вогнем дерево, щоб воно виглядало старим і красивим, як з мішків швидко мати Гобелени. Його майстерно оброблені стільці для історич них картин давали заробіток майстрам фабрики, ко ли вони виходили за ворота.” (Ю. Яновський: ’’Май стер Корабля”. Харків 1928 р. ст. 34-37). Війна захопила Василя Григоровича на 69 році його творчого життя. З великим трудом йому щастить уникнути примусової евакуації. Німецьку окупацію він перебув в голодному й холодному Києві. Восени 1943 року, разом з усіма втікачами він залишає Київ, їдучи в невідоме. Його валізки з цінними рукописами та матеріялами вкрадено відразу на двірці в Києві, а скрині з малярськими працями загинули на Словач чині. Це була друга, остання й непоправна втрата творчого доробку Кричевського. Він стоїчно переніс цей страшний удар, не втратив енергії і ще з пам’яті намагався дещо з втраченого поновити. Час репатріяції він перебував у Парижі, де йому допомагав його старший син, також маляр — Микола Кричевський, який жив там постійно. В 1947 році, коли Василеві Григоровичу трапи лась перша нагода, він з родиною виїздить до Кара касу у Венесуелі. Це була вже остання подорож 75- літнього майстра. В надзвичайно гарячому, незвичному для нього підсонні Венесуелі, він далі працює, бере участь у виставках в Каракасі та виставках українських ма лярів в Америці. Готував видання українського ет нографічно-архітектонічного альбому. Також працю вав над ілюстраціями до творів Гоголя. Захворівши на запалення легенів у листопаді 1952 року за два дні до свого вісімдесятиліття він помер. Вадим Павловський перевіз його прах до Америки та поховав на цвинтарі в Бавнд Бруку. Роля, яку відіграв Василь Григорович Кричевсь кий у відродженні та розвиткові українського мис тецтва й культури, його вплив і значення були на стільки великі, що совєтський режим змушений був посмертно його реабілітувати у всіх наданих йому званнях і титулах. Творчість велетня духа, Василя Григоровича Кричевського, належить до золотого фонду україн ської культури і житиме так довго в історії україн ського мистецтва та культури, доки існує українська Земля і живе український Нарід. 20 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
