Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Київ — Михайлівський манастир (Економічна брама), 1923 Kiev — Michailivsky Monastery, 1923. За час свого трирічного перебування на Кіно фабриці, Василь Григорович підготував мистецькі кадри для української кінематографії, став осново положником української кіно-культури. Недарма Ми кола Бажан свою статтю про нього назвав ’’Творець у кіно” (журнал ’’Кіно”, Київ 1982, ч. 2.), а Юрій Янов- ський в своєму романі ’’Майстер Корабля” так харак теризує Василя Григоровича в образі ’’професора”. ’’Ім’я професора ви можете знайти в історії архі тектури республіки — Його будинки сміливі й прості, досі прикрашають наші міста. В історії великого кіна в нього почесне місце відданого й невтомного пра цівника, непомітного, скромного й упертого в роботі. Розповідали, що він показував теслі як тримати со киру, а маляреві — пензель. Як зробити краще форму для пап’є-маше і як швидше вийняти звідти масу застиглого картону. Як обробляти вогнем дерево, щоб воно виглядало старим і красивим, як з мішків швидко мати Гобелени. Його майстерно оброблені стільці для історич них картин давали заробіток майстрам фабрики, ко ли вони виходили за ворота.” (Ю. Яновський: ’’Май стер Корабля”. Харків 1928 р. ст. 34-37). Війна захопила Василя Григоровича на 69 році його творчого життя. З великим трудом йому щастить уникнути примусової евакуації. Німецьку окупацію він перебув в голодному й холодному Києві. Восени 1943 року, разом з усіма втікачами він залишає Київ, їдучи в невідоме. Його валізки з цінними рукописами та матеріялами вкрадено відразу на двірці в Києві, а скрині з малярськими працями загинули на Словач чині. Це була друга, остання й непоправна втрата творчого доробку Кричевського. Він стоїчно переніс цей страшний удар, не втратив енергії і ще з пам’яті намагався дещо з втраченого поновити. Час репатріяції він перебував у Парижі, де йому допомагав його старший син, також маляр — Микола Кричевський, який жив там постійно. В 1947 році, коли Василеві Григоровичу трапи лась перша нагода, він з родиною виїздить до Кара касу у Венесуелі. Це була вже остання подорож 75- літнього майстра. В надзвичайно гарячому, незвичному для нього підсонні Венесуелі, він далі працює, бере участь у виставках в Каракасі та виставках українських ма лярів в Америці. Готував видання українського ет нографічно-архітектонічного альбому. Також працю вав над ілюстраціями до творів Гоголя. Захворівши на запалення легенів у листопаді 1952 року за два дні до свого вісімдесятиліття він помер. Вадим Павловський перевіз його прах до Америки та поховав на цвинтарі в Бавнд Бруку. Роля, яку відіграв Василь Григорович Кричевсь кий у відродженні та розвиткові українського мис тецтва й культури, його вплив і значення були на стільки великі, що совєтський режим змушений був посмертно його реабілітувати у всіх наданих йому званнях і титулах. Творчість велетня духа, Василя Григоровича Кричевського, належить до золотого фонду україн ської культури і житиме так довго в історії україн ського мистецтва та культури, доки існує українська Земля і живе український Нарід. 20 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
