Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Чорне море. 1943. Олія, картон Black Sea. 1943. Oil on cardboard. жави — найбільш гарячкові й творчі роки праці Кри- чевського. В цей час він виготовляє державні герби України — великий і малий, грошові знаки для Цент ральної Ради, дві Гривні. Велику й малу державні печаті, а також прапор для полку ім. Богдана Хмель ницького. Все це за консультацією Михайла Грушевського щодо форми й стилю. Трохи згодом на замовлення Видавничої Спілки ’’Час” — ілюструє Українську Євангелію, для якої робить образи чотирьох Єванге- листів, титульні листи, заставки, кінцівки, початкові літери на окрему орнаментальну рамку для кожної сторінки. Це був шедевр української графіки. Пере сланий 1923 року за кордон Михайлові Грушевсько- му цей проект десь загинув. Третьою важливою ділянкою в житті Василя Григоровича була педагогічна праця. 1917 року з ініціятиви Дмитра Антоновича в Українській Державі за Гетьмана Скоропадського у Києві була створена Українська Академія Мистецтв. Першим ректором Академії було обрано Василя Григоровича. Та він, що органічно не зносив ніякої адміністративної праці — відмовляється від цього посту. Тоді на його місце рада професорів Академії обирає Федора Кричев- ського — його молодшого брата. Сам Василь Григо рович став академічним професором та керівником Майстерні Архітектури та Орнаментики. З цього часу всі наступні роки свого життя з невеликими перервами, всі свої сили й знання віддає він вихованню молодих українських малярів та архі- тектів. Я не буду перераховувати всіх його учнів, їх занадто багато. Назву лише двох найвидатніших: Анатоль Петрицький в малярстві та Володимир За болотний в архітектурі. Та несподівано трапилась страшна подія — прий шла катастрофа. В січні 1918 року московські червоні банди колишнього царського жандармського пол ковника Муравйова оточили Київ. На станцію прор вався панцерний потяг під командою латиша Каска. Перші стрільна з гармат були скеровані на будинок Грушевського, у якому на останньому поверсі в мансарді було мешкання В. Г. Кричевського. Де кілька пострілів запальними набоями перетворили багатоповерховий будинок Грушевського на палаюче вогнище. В цьому вогнищі загинули, крім всього майна мешканців, дві неоціненні мистецькі збірки — М. С. Грушевського та В. Г. Кричевського, поминаю чи історичний архів Грушевського. Обидві збірки були між собою в тісному Генетичному зв’язку, лю бовно збиралися протягом десятків років і мали го ловним чином пам’ятки української старовини, почи наючи від княжих часів. Загинув також і увесь творчий мистецький дорі- •'бок його життя — кілька сотень більших та менших образів. Цю втрату Василь Григорович пережив тяжко та навіть на кілька років покинув малювати. Так, захоплюючи столицю України, червона Мос ква першими пострілами своїх гармат розстрілювала українську культуру минулого й прийдешнього. З встановленням радянської влади на Україні, Українська Академія Мистецтв в 1922/23 році була зліквідована. Згодом був створений Київський Ху дожній Інститут. Професором цього інституту, а піз ніше керівником катедри малярства в ньому був В. Г. Кричевський аж до вибуху Другої світової війни. На закінчення, необхідно згадати про ще одну ділянку в його творчості, в якій він відіграв керівну ролю — а саме кіномистецтво. 1925 року в Одесі була створена Українська Кіно фабрика ВУФКУ. Василя Григоровича запросили консультантом. На Кінофабриці він одразу ж став центральною постаттю, навколо якої гуртувалася талановита українська молодь Кінофабрики — Олек сандер Довженко, Юрій Яновський та інші. Там він працює над оформленням серії україн ських історичних і інших фільмів: ’’Тарас Шевченко”, ’’Тарас Трясило”, "Людина з лісу”, ’’Борислав смі ється” та інші. Дав тему до Довженківського фільму ’’Звенигора”. Леґенду про Звенигору, яку він оповів, Юртик (Юрко Тютюнник), Йогансен та Яновський, перекладаючи на мову сценарію, усучаснюють. Василь Григорович бере безпосередню участь в поставі фільму, як консультант та маляр. Так під його керівництвом, група молодих талантів створила цей найбільш поетичний в історії українського кіна фільм. Це фільм, про невмирущі скарби українських народніх традицій, української духовости, які захо вані в горі Звенигора та які охороняє дід невмиру щий. Надмірність праці, перевантаженість підірвала здоров’я Василя Григоровича і року 1928 він покинув працю в кіно. Згодом через десять років, він ще раз повертається до кіна, щоб створити ще один чорно- білий фільм ’’Назар Стодоля” (1937) та перший укра їнський кольоровий фільм ’’Сорочинський Ярмарок”. 19 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1986
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
