Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
народньої мистецької творчости. Він вивчив україн ську мову, одружився з селянською дівчиною-крі- пачкою. В селянській свиті ходив по селах України, приятелював з кобзарями, збирав українські пісні, народні думи, записував народні приказки, леґенди, повір’я, змальовував народні типи, одяг, прикраси та оздоби на одязі, різьбу, посуд та будівлі. Пізніше він деякі свої зарисовки вмістив в альбомі "Живописная Україна”, свідомо намагаючись тим продовжувати видання, започатковане колись під тією ж назвою його приятелем Т. Шевченком. Ще бувши молодим малярем, він був на посвяченні будинку Григорія Ґалаґана в селі Лебединцях. І саме тоді, коли він дивився на ’’дім цей спору джений, щоб оживити перекази предків у пам’яті нащадків” — у нього зродилася думка про створення Українського Національного Стилю в архітектурі. Зустрівши у Загоскіна молодого Кричевського, якого господар жартівливо представив як оригінала, що захоплюється українським народнім мистецтвом, оглянувши зібрані ним матеріяли, Жемчужніков від чув, що цей талановитий молодий архітект-мистець може здійснити мрію його життя. Він заохочував Василя Григоровича й далі вивчати українське на родне мистецтво, хвалив його, казав, що велика кіль кість зразків у будівництві селянських хат, дає всі можливості й підстави для створення свого влас ного національного стилю в архітектурі. Треба лише збирати матеріяли, вивчати їх, аналізувати, відшуку вати той дух, характеристичний і спільний їм усім. Тоді, синтезувавши все, викристалізувати свій влас ний український стиль в архітектурі й мистецтві. ’’Працюйте далі над цим — казав Жемчужніков — тут непочатий край роботи! Я певний, що Ви досяг нете свого, якщо Ваш молодий запал не згасне з роками. Дай Боже, щоб Вам пощастило колись зро бити те, про що змолоду думав я.” Ця порада старого мрійника глибоко запала в душу молодого Кричевського. Він далі піде цим шляхом, що йому його накреслив Жемчужніков. Про бувши у Загоскіна три роки, закінчивши своє нав чання у нього, Василь Григорович перейшов до май стерні академіка архітектури — Олексія Бекетова. Це був другий видатний архітект Харкова. В його архітектурній майстерні В. Г. Кричевський завідував мистецькою частиною проектування, сам проектував великі будинки і за будинок Товариства Гірнопро- мисловців у Харкові року 1899 одержує на Конкурсі першу нагороду. Дім Бекетова був більш фешенебельний, ніж дім Загоскіна. Життя в ньому йшло на широку скалю. Як і дім Загоскіна, це також був один із осередків життя харківських інтелектуалів. Бекетов був споріднений з відомою українською родиною фінансиста Алчев- ського, до якого тяжіла українська мистецька інтелі генція Харкова. Через Бекетова Василь Григорович познайомився з родиною Олексія Алчевського та затоваришував з молодим сином Алчевського, — Іваном, який згодом став світової слави оперовим співаком. Буваючи часто в домі Бекетова та Алчев ського, Василь Григорович знайомиться там з видат ними на той час українськими діячами культури та мистецтва, яких він не мав нагоди стрінути у Загос кіна. Між ними були письменники Панас Мирний (Панас Рудченко), Борис Грінченко, професори уні верситету — Дмитро Багалій, етнограф Микола Сум- цов, фізик Микола Пільчиков та інші, а з українських малярів Порфирій Мартинович, Сергій Васильківсь кий, архітект-маляр Віктор Величко, Первухін, Ува- ров, Ткаченко. Також українські артисти Марія Зань- ковецька, брати Тобілевичі: Микола Садовський, Панас Саксаганський та Іван Карпенко-Карий, та інші бували там. В такому середовищі ще більше зміцнила національна свідомість і прагнення молодого Василя Г ригоровича. Кисловодськ. 1938. Олія. Kisiovods'k. 1938. Oil. 16 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top