Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЛЮ БО В ВОЛИНЕЦЬ Українське Народне Мистецтво Жіноче убрання. Півн. Буко вина, Чернівецька область — 19 ст. Woman's costume. Northern Bukovina; Chernivtsi oblast’ — late 19th century. Українська культура — багата своїм народнім мистецтвом, яке віддзер калює душу, побут, пристрасті, та цінності народу. Коріння народнього мистецтва сягають в глибоку давнину, а протягом століть воно стало спонукою до розвитку національної свідомости й невід’ємною частиною ідентичности народу. Протягом довгих періодів український нарід був під ярмом різних завойов ників, але не зважаючи на всяке поневолення він затримав своє національне обличчя. А саме тому, що ця нижча верства суспільства вперто і вірно дотриму вались свого ”я”. Під час найгіршого пригнічення вища верства українського суспільства терпіла за свою громадську діяльність: була ув’язнена або заслана. До великої міри український культурний розвиток був припинений різними наказами, які забороняли плекати мову, культуру тощо. Простий нарід опинявся часто без проводу — його зберегло сильне бажання дотримуватись стародавніх тради цій, народніх звичаїв та рідної мови. Вироби народнього мистецтва можна поділити на дві категорії: до першої належить те, що виробляється для щоденного вжитку. До другої — речі, які вживаються при виконанні різних обрядів і ритуалів. Кожна група предметів мала своєрідний стиль, що задовольняв льокальні потреби та передавався від одного виконавця до другого. Скільки виконавець присвячував мистецького зусилля на кожну річ залежало від його здібности та від призначення даного предмету. Українці жили землеробством і праця їхня була сезонова, себто тісно по в’язана з природнім циклом. Це давало їм змогу пізньої осени, взимку та ран ньою весною продукувати потрібні щоденні приладдя (гончарню, череп’яний посуд, текстильні та дерев’яні предмети). Вони були прикрашені традиційною орнаментикою, а як це виконувалось залежало очевидно від здібности даного митця. Дехто використовував старі приклади як зразок і лише відтворював традиційні форми, інші пристосовували ці мотиви і пробували створити, щось нове. Крім того, були одиниці, які вміли створити свої композиції, не пересту паючи традиційних вказівок. Хоч ці вироби мали утилітарне призначення, вони здебільшого мали есте тичну або мистецьку якість. Довший час народня творчість не була поважно трактована, тому що вважалося, що це робили ’’недосвідчені” ремісники. Щой но в 19-му столітті вища верства суспільства почала зосереджувати свою увагу на предметах народньої творчости та визнавати, що це є рід мистецтва. Тільки тоді почали захоплюватися ним, вивчаючи форми та оцінювати мистецьку вар тість. Вироблення предметів народнього мистецтва було дуже поширене по всіх територіях України. Очевидно, були різниці в кожній категорії, в його пристосу ванні, у вживанні кольорів, мотивів і форм. Існували і подібності. Мало предме тів залишилося зі старих часів тому що вироби були виконані з недовговічних матеріялів (дерево, клей, тканини). Найстаріші приклади української вишивки, тканини, різьби дійшли до нас з 16-го століття або пізніше. Для того, щоб 10 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
