Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’Катастрофа, трагедія, злочин ..." В кожній розмові, в газетах, по телевізії повторю валися ці слова й ніяк людина не могла збагнути всієї ваги й значення нуклеарного ви буху, який стався на Чорнобильській електростанції в Україні. Глибоко стурбовані цією вісткою, ми, як і всі інші, пильно спостерігали за розвит ком подій. Окрім небезпеки від радіяції світ занепокоївся поведінкою радянського уря ду під час цього нещастя. Для українців у вільному світу байдужість СССР до свого на селення і людей всього світу, яка виявилася в приховуванні потрібних відомостей, ще більше підкреслювала загально нам відомі й знані факти. Радянський уряд не раз зне важливо, навіть злочинно ставився до стану здоров’я і життя свого населення. А щодо відповідальности перед світом то її майже зовсім не існує. Коли СССР провиниться в чомусь великому, він негайно шукає когось малого обвинуватити. Так і в цьому випад ку покарали лише 3 осіб. Натомість стали валити вину на західний світ, зокрема, на США, які мовляв, використовували цю нагоду для поширення антирадянської пропа ганди. Це ще раз доводить, що поведінка урядовців СССР повинна переконати захід ній світ, що їхні сподівання, на якусь позитивну зміну під проводом Горбачова не здій сняться. Ця страшна подія глибоко стурбувала українську громаду у вільному світі. В поне ділок 28-го квітня після перших повідомлень, коли ще не було змоги як слід зрозуміти, що сталося, необхідно було перш за все подбати про те, щоб одержати правдиву інформацію з України. Американські засоби масової комунікації хотіли відразу довіда тись, які відомості ми мали з України. Крім того, треба було негайно подавати їм за гальні відомості про Україну, її населення, історію та, зокрема, про околиці Чорнобиля. Українська громада з великим здивованням мусіла переконатися, що західня преса надзвичайно мало була обізнана з ’’українським питанням” і продовжувала й далі плу тати Росію з Совєтським Союзом. Дехто міг би сказати, що це вина нашої громади, яка не вміла виконати цю "просвітню” роботу. Проте не варто засуджувати наші організації за те, що в цій справі не все вдавалося зробити. Зрештою західні засоби масової кому нікації, на превеликий жаль, не завжди хотіли знати правду про долю українців. При кро й сумно, що в час такої трагедії світ нарешті звернув увагу на Україну. Саме ця обставина повинна нас мобілізувати й примусити нарешті задуматись над нашими проблемами, які шкодять нашій єдності. Від того часу, коли так боляче роз’єд налась наша громада після XI11-го Конгресу УККА, не стало скоординованої централь ної організації, яка б унапрямлювала нашу діяльність. У кожній ділянці нашого суспіль ства цей нелад гостро відчувається, особливо, коли треба разом діяти, не лише в часи чорнобильської трагедії. В наслідок цієї події ми зобов’язані повсякчас дбати, щоб доля України та її людей й далі знаходила дбайливу увагу західнього світу. Цього ми можемо домогтися тільки тоді, коли будемо об’єднані єдиним громадсько-політичним прагненням.
Page load link
Go to Top