Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
неділок (вінчання буває звичайно в неділю, а в понеділок закінчення весілля). ”Не війте, вітри, на нашу світлицю, бо в нашій світлиці сам Бог коровай місить, Пречиста світить, анголи воду носять, Мико- лая на поміч просять” тощо. Так само у величальних піснях, якими накликається багатство і щастя на дім господаря (тепер це робиться на святах новорічних, давніше так само на весняних, і при інших святочних оказіях), бачимо наочно, як старі натуралістичні, космічні уявлення1 заступаються уявленнями хрис тиянськими. Напр., у старших варіянтах: до госпо даревого дому приходить сонце, місяць і дощ; господар їх стрічає й приймає; вони сідають при його столі й обіцяють його господарству різні користі; похваляються один перед другим, хто більше стане в пригоді йому або взагалі людям. А поруч того, маємо варіянти і християнізовані, де до господаря приходить Ісус, Пречиста, святі й гостять- ся у нього. У старих піснях на дворі господаря з’являється світове (райське) дерево і наповнює двір всяким достатком: худобою, збіжжям і всяким добром; у новіших піснях це робить Бог і святі. У старих піснях оспівувалась будова хати, до вікон якої світило сонце, місяць і зорі. У новіших піснях будується церква, до якої входить Христос, Пре чиста, святі, ’’щоб служити службу за господаря” тощо. Одночасно твориться християнська леґенда: оповідання, взяті з Євангелії, з Біблії, з церковних відправ, з житій святих і всяких побожних творів та апокрифічних повістей все в більших розмірах домі шуються до поетичних творів, по певній подібності сплітаються зо старими темами, або дають початок до нових рівнобіжних творів. Християнські свята не тільки зо своїми відправами, але й з пов’язаними з ними леґендами, здобувають місце в річнім селян ськім колі. їх починають пильнувати, комбінують з ними річні відправи й забави старого календаря: свято Воведення й суміжні святці, як то ми бачили, попритягали й поділили між собою різні обряди, зв’язані з початком нового року, а інші перейшли на свята Різдва і Йордану так, як весняні — зв’язуються з Благовіщенням, Великоднем, св. Юрієм тощо. Та не тільки зв’язуються, але й приводять звідти різні християнські мотиви й подробиці до кола перед- християнських ідей, що лучились з цими святами раніше. Робиться це, одначе, дуже довільно, не тримаючись стисло церковної науки. Елементи канонічні сполучаються з апокрифічними.2 або з мотивами різних мандрівних оповідань, що різними дорогами у різних часах заходили до нас. Отож ми бачимо, що з християнськими мотивами Різдва й Йордану, оригінально сполученими з уявленнями старої нашої поезії й обряду, сплітаються мотиви по ганських римських новорічних відправ, принесених до балканських країн римськими виселенцями, вояками тощо, зо святом П’ятдесятниці — бал- канські мотиви ’’розалій” тощо. Зо святом Воскре сіння зв’язуються принесені зі Сходу оповідання про індійських брахманів; на "рахманський”,3 тобто б р а х м а н с ь ки м й В еликдень д о п л и в а ю ть до ’’рахманів” залишки свяченого, кинені на воду на Великдень, і ці праведні люди, що живуть за морем, довідуються з того про Христове воскресіння тощо. На ґрунті християнського календаря, скомбіно ваного з різними природніми й побутовими місце вими явищами річного кола, виростають нові міто- логічні поняття й уявлення. Свячення овочів на Спа са викликає не тільки поняття про недозволеність уживати овочі до цього дня, але й леґенду, що Пре чиста наділяє овочами померлих дітей і лишає без цього дарунку дітей тих матерів,які не дотримують цієї заборони. Свято св. Івана Головосіка спричиняє заборону вживати того дня круглих речей, що нагадують відтяту голову святого, і леґенди про пригоди, що спіткали людей, які того не пильнували. Зо свята Покрови, що припадає на весільний сезон, постає образ св. Покрови, до якої звертаються дів чата, бажаючи вийти заміж. Свято св. Симона Зило- та, другого дня по св. Миколаю (10 травня ст. ст.), через звукову асоціяцію, дає привід вважати цього апостола патроном усякого зілля; одночасно він стає ’’батьком св. Миколая”, через своє сусідство з ним у календарі. Відси повір’я: в цей день найліпше збирати всяке лікарське зілля, а, вживаючи його, треба закликати його іменем ’’Миколиного батька”. П р о р о к Ілля став не тільки громовиком, наступником у цій функції бога Перуна, але й опікуном урожаю, що достигає перед його днем: ’’він стереже жита-пшениці, щоб з коріннячка не виломило, щоб з колосочка не видзьобало”, Св. Пан телеймон, що святкується кількома днями пізніше, вважається ’’Палієм”, ’’Паликопом”: Його день треба святкувати; бо інакше святий спалить збіжжя бли скавицею. Церковне святце "оновлення Царгороду” (11 травня ст. ст.) — в церковній вимові — Царягра- да, дало привід до тлумачення, мабуть, підданого тією ж меншою церковною братією, що цей день треба святкувати на честь ’’царя градів”, щоб не впав град. З’являлась, таким чином, нова космічна постать ’’царя града” тощо. Але особливо густо обростають різною леґен- дою, наслідком церковних або нібито церковних приписів, остороги про пости, стримування від праці в свята й під святі дні на тижні: неділю, понеділок, середу й п’ятницю. Особливо п’ятниця стає живим мітологічним образом. Маса оповідань надзвичайної реальности ходить по людях про остороги, що дає Св. П’ятниця, приходячи до жінок, щоб вони не працювали в п’ятницю, особливо не пряли: коли ж ті не слухаються й працюють, вона карає їх, наси паючи їм у голову відпадків від прядива тощо. Так на ґрунті фантастичних тем, нагромаджених у величезній масі з різних джерел і перероблених християнським обрядом і леґендою літературною, розвивається нова народня фантастика, а з елемен тів церковних, свійських передхристиянських і різ них замандрованих релігійних мотивів твориться но- Закінчення на стор. 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
