Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Докінчений: ХРИ СТИ ЯН ІЗА Ц ІЯ С Е Л А ве народне християнство — та релігія, що стала під ставою народнього світогляду в пізніших століттях, аж до нинішніх днів... ... Це розвивалось тим успішніше й природніше, що сама церква за цей час значно одомашнилась. Митрополити перестали приходити з Греції. Вони спочатку вибирались з місцевих людей, а далі стали фактично призначатись польсько-литовським уря дом, і на митрополію та на владицтва попадали не раз люди дуже мало обцерковлені, непомазані не то що візантійською, але навіть і нашою домашньою книжністю. Приплив греків до нашої церкви змалів, а далі й зовсім майже спинився, і до будьякого вмі шування Царгороду до тутешніх церковних справ ієрархія почала ставитися неприязно. Церковна освіта й творчість, наслідком несприятливих обс тавин, підупала, рівень церковної книжности зни зився. Через це також духовенство, навіть вище, значно зблизилось до місцевого життя, до селян ського рівня, його світогляду та йшло легше й без оглядніше на всякі поступки йому й толерувало за лишки старої народиьої обрядовости. З другого боку, упадок власної державности та всякі репресії, що з тим стали спадати на українську або ’’руську”, як тоді її називали, народність, зроби ли з старої державної церкви свого роду націо нальний символ: вона стала, властиво, одинокою національною установою, яка об’єднувала всі части ни й усі верстви народу. Тому всі національно сві домі й активні елементи стараються обстояти її інте реси, а всім колам своєї народности, аж до найниж чих — защепити прив’язання до цієї ’’своєї” церкви, дати відчути її вагу не тільки чисто релігійну, але й національну та політичну. А для цього знову ж таки треба було можливо найбільш наблизити її до всіх верств народу й наповнити національним змістом. Під цим гаслом потім і пішло наше культурно-націо нальне відродження у XVII в. Менше свідомо й пляново це діялось і в попереднім часі. Отже, покищо коротко констатуємо, що в XIII — XVI bb . (часи економічного й політичного занепаду України) і в XIV ] XV вв. (під польсько-литовською окупацією) православна церковність на Україні: наповнялась національним змістом, ширилась серед селянства, старалась наблизитись до нього та його потреб. Цим пояснюються успіхи християнізації україн ської народньої маси, опанування церковними моти вами народнього життя, релігійного світогляду, об ряду й творчости, що почалися в цих часах і ще біль шої сили досягли під час боротьби за національну церкву в XVI ] XVII віках. Одначе, це не означало з боку народ ніякого від речення від свого старого світогляду та преходу на світогляд церковний. Візантійська церковність пе реймалась у нас дуже довільно, з великою участю поетичного перетворення, і за поміччю такої поетич ної інвенції4 творилась нова комбінація старого натуралістичного світогляду з православною доктриною та різними релігійними течіями, які захо дили в тих часах на Україну. Цей творчий процес, очевидно, не закінчився і досі. 1. Натуралістичні чи космічні уявлення — це природні уявлення. 2. Канонічні писання — це писання, прийняті церквою; апокрифічні писання — відкинені церквою, як не право вірні або фальшиві, напр., неправдиво підписані іменем якогось святого автора, хоч своїм змістом не противні цер ковній вірі. 3. ’’Рахманський Великдень” або "права середа” — це 25 день по Великодні, по церковному цей день зветься ’’Преполовинення”: отже, це середа між Великоднем і Зеленими святами, яка святкується православною церк вою. 4. Інвеція — це винахід, вигадка. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1984 17 Народі справжню християнську родину, як негаснуче вогнище життя і здоров’я Церкви і Народу...” Згідно з постановою Пленарної Сесії СКВУ (червень 1980) і у співпраці зі СФУЖО, дня 9-го лютого 1981 проголошено ДЕКАДУ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ. З тої нагоди появилося багато статтей, плянів, пропозицій. Щоб зактивізувати та посилити працю для збереження української родини, в серпні ц. р. С Ф У Ж О і СКВУ покликали СВІТОВУ КОМІСІЮ ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ. Завданням Комісії є плянувати та координувати працю для збере ження української родини поза межами України, де вона до великої міри асимілюється. Це тим більше тому, що українська родина в Україні теж пере ходить кризу, де русифікація та антирелігійна система старається її знищити: мішані подружжя помагають русифікації. Комісію очолила представниця С Ф У Ж О — п-ні Оксана Бризгун-Соколик. До управи Комісії запрошується представників усіх громадських і молодечих організацій. Осідком управи Комісії буде місто Торонто. Заохочується творити клітини Комісії по осередках поселення українців Президія С Ф У Ж О та Секретаріят СКВУ просять проводи наших Церков, центральних громадських і молодечих організацій — активно включитися в боротьбу за УКРАЇНСЬКУ РОДИНУ! Просять всю українську пресу дати СВІТОВІЙ КОМІСІЇ ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ ЯКНАЙБІЛЬШУ ПІДДЕРЖКУ! Заохочують теж всю українську громаду до активної співпраці в цій важливій ділянці. Зокрема просять одиниць чи групи, котрі бажають працювати в Комісії, чи може мають цікаві ідеї, а то й досвід в такій праці, зголошуватися листовно до канцелярії СКВУ, пишучи до Світової Комісії Декади Української Родини. Поможім собі спільно! Обновім Українську Християнську Родину! Світова Комісія Декади Української Родини при СКВУ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
