Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
(з гори ніби з поза хмар сходить — Хмарка) 1. Сніжинка: Деж ти хмарко мандрувала? Ми на тебе ждали, ждали, Виглядали з висоти. Хмарка: З буйним вітром розмовляла, Срібну зірку звеселяла Ну й прилинули сюди. А подруги проводили Нас в дорогу — в ясну путь! 1. Сніжинка: Розгостися синя крале І щаслива з нами будь. Хмарка: 0 як гарно тут, як любо, Так сподобалось мені. Скільки ж радости всім буде Як зірки прийдуть обі! 2. Сніжинка: Де ж вони зірки ті милі Ну і хто вони такі? Всі: Розкажи нам, розкажи нам Хто вони зірки ті дві? Хмарка: Зараз же вони прийдуть! Мусять святково прибратись, Срібні коси розчесати Сріблом освітити путь. Так завжди вони у двійку Звикли з неба нам світити Поки їх одної ночі Прийшов янгол розлучити: ’’Досить нам одної буде — Більше світла тут не треба!”— 1 далеко аж на сході З них одну поклав на небо. І просилась і молилась Але янгол сказав: "Годі”! І розсталися дві зірки На просторім небозводі. (танок зірок) Всі: О-якіж вони чудові, коси в них срібно-шовкові! 1. Зірка: О, як дуже я втомилась Бо ж далека це дорога, Але серденько раділо І забулась вся тривога. Коли янгол нам дозволив Знову стрінутись з тобою Хмарку швидко відшукала Вдвох прилинули горою. 2. Зірка: Пам’ятаєш ти сестричко, Як давно (вже стільки літ!) Наша зірка Вифлеємська Осіяла цілий світ! Мудра була це сестричка Її промінь простелився Аж туди, де у стаєнці Сам Ісусик народився. Господь її забрав високо, Де не сягне людський зір І сказав їй освітити Ввесь небесний свій простір. 1. Зірка: Пам’ятаю, пам’ятаю... Та мені без тебе — скучно Як згадаю довгі ночі, Коли в двійку розмовляли Нагулявшися до схочу, (зідхає) Довго я там сумувала І хотіла вже просити Янгола, щоби у двійку Знову ми змогли світити. Але раз, одної ночі Дивні голоси я вчула, Милі голоси діточі; Я ціла аж стрепенулась. (голоси дітей поза сцени) Діти: Не кидай нас люба зірко Скинь промінчик і будь з нами Ми з тобою будем нишком Розмовляти вечорами! 1. Зірка: Я поглянула вдолину — А там стільки їх — о нене! Руки в гору простягають Наче моляться до мене. (чути тихий спів дітей) А країна та чудова: Ліс і гори, ріки сині Так хотілось би там жити — Та сум ходить по долині... 2. Зірка: Хто вони і як зоветься Та чудова їх країна? 1. Зірка: Це вкраїнські діти сестро, Край їх зветься — Україна! Хмарка: ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1984 11
Page load link
Go to Top