Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КИМ БУТИ? «Не так вже й цікаво оленем бути!» — міркує Кайнехак. І пішов собі далі. Неподалік від озера побачив він качку. «Краще стану я качкою: вона й ходить не так швидко, і літати вміє!» — Став ведмедик на задні лапи, передніми замахав, наче крилами, стрибнув щосили... та й гепнувся на землю. — От я повчу тебе, як слід літати, — сказала качка. — Ходімо до берега, там з кручі легше починати! Стала качка на самісінькому краєчку, крила розп’яла й полетіла понад водою. Стрибнув за нею Кайнехак — та як шубовсне у воду! З головою поринув, виринув, лапами по воді б’є, пирхає, ледве виліз на сушу. Стоїть мокре ведмежа, отряхається. Вода холодна, радости мало, коли зуб на зуб не попадає!.. Пішло ведмежатко геть та й зустрілося з батьком, з матір’ю та меншим братіком. Ідуть вони тихо та мирно, на ягідне поле прямують. — Ні, — вирішив Кайнехак, — краще бути добрим ведмедем, чим перед іншими соромитись. Ківагме Ескімоський казкар Ескімоська казка Був собі Кайнехак — ведмежатко. Одного дня став він вередувати, батьків не слухатись. — Не хочу я ведмедем бути! Хочу іншим звіром стати! Сказав так і втік. Ішов-ішов, у тундрі опинився. Добре там, квітів багато, сонце гріє. Біля нірки ховрашок сидить, передні лапки звісив, на хвостик спирається, свище — ніби пісню співає. «Я теж хочу стовпчиком стояти, — думає ведмежа, — і свистіти, як ховрашок.». — Сів Кайнехак на горбок, передні лапки звісив, на хвіст обперся — зовсім як ховрашок. Та й ну свистіти... та вийшов не свист, а гучний рев. Злякався ховрашок і втік. Прикро стало ведмедикові, пішов геть. Іде він далі, коли це бачить — олені пасуться. Підійшов він до одного з них, питає: — Ти хто такий? Я ще таких рогатих звірів не бачив. — Я олень. — Я теж буду оленем. — Гаразд, мені веселіше буде. Ану, побіжімо! Хто швидше?! — Поки ведмежатко шкандибало на своїх кривих ногах, з оленя зник і слід. 34 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1982 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
