Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Т і л ь к и м і ж н а м и і т е л е ф о н о м ЧИ БУТИ СОБОЮ ЧИ... ЯК УСІ ІНШІ? Вакації для дещо соромливих, а головне моло деньких, не завжди вдаються. Це стосується до товариської поведінки. Ось, сидячи на пляжі у славному (для українських вакаційників)Вайлдвуді, я запримітила молодого знайомого, Ореста. Він лежав під парасолем і читав. Як я проходила біля нього, він мене побачив і привітав. Ми перекинулись кількома словами. Годину пізніше, коли я поверталась із ресто рану, він дальше був самітний. Я вирішила дещо з ним поговорити, бо бачила, що не перешкоджатиму. Після того, як ми переки нулись запитами про рідню, я хотіла довідатись дещо про його вакації. — Якже вам, Оресте, на цих вакаціях? Ви часто тут не буваєте? — Ні, пані Любо, але вирішив поїхати до цієї літньої української Мекки. Ми живемо у такій маленькій українській громаді, що я хотів мати ширші контакти з нашою молоддю. Казали, що тут можна зустріти багато дівчат! — Очевидно, Оресте! Ось ці ряди ’’пінгвінів” (як ми називаємо наших молодих, бо сидять такими групами-рядами, як пінґвіни), повні хлопців і дівчат. Напевно й цікавих дівчат вашого віку. — Ніби так, пані Любо, а ніби ні. Я вчора пересидів там цілий день. Мушу признатись, що дуже розчарований. — Чим, чи, може, ким, Оресте? — Ось так, загально і ... специфічно. Є дівчата, що покінчили студії. Є такі, що мають професійні праці. Є такі, що дальше спеціялізуються, роблять маґістерку. Здавалося б, що з такими можна й посміятися і поговорити на різні теми. — Ну і як, пане Оресте? Хіба ж ні? — Поперше, взагалі важко з ними говорити, бо ввесь час люблять мати тло голосної музики. Подруге, говорять нерадо. Ще про свою працю дещо скажуть, дещо про студії. А поза тим не висловлю ють своїх думок., а часто не знають про це, що діється у світі, чи в політиці, чи культурі. І без перервно хихочуть! — Чи вони різняться від ваших товаришок в університеті, Оресте? — Так досить! Правда у 12-ій клясі багато дівчат так поводяться. Але вже на моєму університеті цього майже не було. Може тому, що це з "Айви ліґи”. А ті, що готуються до маґістерки чи докторату, то тим більше такими не бувають. — Чи думаєте, що ці тут не мають інтелекту альних зацікавлень? — Мабуть деякі мають різні зацікавлення. Сидячи при знайомих вони зовсім свобідні, і я знаю, що вони з добрих університетів. Вони навіть дебату вали ввесь час українською мовою. А ці інші, коли й навіть добре знають українську мову, то таки наче соромляться це показати... Я добре розуміла Ореста. Не тому, що за моїх молодих літ всі хотіли бути подібними одне до одного. Навпаки! Мої власні діти, які виросли в Америці, також ніколи не мали того комплексу, щоб згубитися і не відрізнятися від гурту. Якось не боялись бути ’’іншими”, якщо часами й не дуже популярними серед деяких гуртів. Я розуміла Ореста через те, що вже довший час болію над цією проблемою, коли зустрічаю такі одиниці. Та й недавно мала подібну розмову з Лесею. — Бачите, Оресте, одна знайома, музика, не давно мені на подібне скаржилася. Була на ”Сою- зівці”, зустрічала давніх знайомих і ніби бавилася. Та вона була болюче вражена тим, що ці знайомі хлопці, чи молоді мужчини, професійні особи говорили головно про свої дорогі авта та свої праці, але головним чином під оглядом теперішньої і май бутньої платні. Цілковито порожні люди — такий її висновок. І інші дівчата також мені скаржилися, що хлопці мало читають, мало цікавляться світом. Отже, що ж ви на це скажете, Оресте? — Це мене дуже радує, пані Любо! Для мене є ще надія! Але де такі дівчата ховаються? — Мені здається, Оресте, що, може, серед цих "пінґвінів” деякі сховались! Тільки більшість з вас молодих, хоче вдавати інших, пересічних (чи й нижче пересічних!). Треба тільки шкаралупу скинути і знайти одиницю, індивідуальність серед них. Неодна молода особа тільки зовнішньо стосується до загально прийнятої поведінки. — Треба терпеливости, так? Я залишила Ореста, а саму мене мучила дальше ця сучасна хвороба нашої молоді: ховатися за масу, щоб не показати себе, щоб не бути іншим від ’’більшости”. Л ю б о в Калиновим ВІТАННЯ З НАГОДИ Членки 45-го Відділу СУА у м. Ворен, Міч. вітають свою голову д-ра М. Балтарович з народженням онуки і бажають кріпкого здоров’я батькам і новонародженій Марусі. З цієї нагоди складаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя” Членки 45-го Відділу СУА, Воррен Союзянки 45-го Відділу СУА у Ворен, Міч. вітають свою членку Любу Левак з нагоди вінчання донечки Ані з д-ром К. Швайкуном. Многая літа молодій парі! При цьому складаємо 10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Ж иття”, Членки 45-го Відділу СУА НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1982 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
