Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НЕ ЛИШЕ НА ПОХОРОНАХ АЛЕ І НА ВЕСІЛЛЯХ Коли я перечитала розмову пані Л. Калинович із червневого числа ’’Нашого Життя” про похоронних промовців, відразу хотіла писати листа з подякою за те, що порушила ще раз тему, яка мені видається вимагає обговорення. Але лист може залишився б у редакційній течці, а так я своїми міркуваннями зроблю гейби продовження розмови пані Калинович. Бо роздумуючи над тими похоронними промо вами, на які вже багато людей ремствує, але ніхто нічого не робить, щоб тому запобігти, я порівняла їх із іншим товариським курйозом наших часів — а це промовами на весіллях. Стараємося передавати наші традиційні звичаї з роду в рід, печемо короваї, виво димо дівич-вечори, але з якої традиції та з яких ’’сторін” прийшла тепер до нас звичка виголошувати безконечні промови в часі весіль — ніхто не вміє мені сказати. Питала я вже і старших за мене, що добре пам’ятають гучні весілля на попівствах, (бо у містах звичайно весілля були тихі, скромні, лише для най ближчої родини та їх ніяк не можна порівнювати' з теперішніми, на яких гостей рахують на сотки), діста ла відповідь, що ніяких ’’промов” ніколи не було, а слово мав лише священик, який вінчав молоду пару. То значить десь хтось те започаткував і зродилася нова ’’традиція”. Кому вона на користь і вподобу — справді невідомо. Хіба лише самим промовцям. Як частенько зачуваю від молодих людей важкий стогін на згадку таких весільних промовців а як не рідко приходиться при таких нагодах співчувати а то і соромитися. Бо звичайно чим більше таких промов, тим менше публіка їх слухає і слова промовця пото пають у шумі розбавленої громади. А втім що можна говорити цікавого і мудрого при такій нагоді? Спомини минулого у хвилини коли очі всіх звернені на майбутнє, бо саме починається нове спільне життя? Чи не вистачило б декілька теплих слів благо словення батьків молодої пари? Чим більше роздумую над тим новим звичаєм у нашій громаді, говорити промови при нагоді най більше зворушливих родинних переживань: похо ронів та весіль, здається мені, що причиною його є те надмірне бажання ’’показати себе”, почути свій голос і звернути на себе увагу зібраних людей. І тому про мовці так часто забувають з якої нагоди зголосилися до слова, чи навіть чому їх до того попросили та говорять про... себе. О -К А ДАНИЛКО — ДИТИНА МІШАНОГО ПОДРУЖЖЯ На узгір’ї під пахучими модеревами близько лісу стоїть модерна хатка з великою терасою. Там живе малий Данилко, а звідтілля йому, здається, видно цілий світ, де розгорнулась розкішна панорама Блакитних Гір Вірджінії. От то гуляє та стрибає Данилко по срібно-зеленій травичці як пільний коник-стрибунець. Він ганяється за метеликами і важками з довгими прозорими крилами, котрі виглядають як якісь балерини з довгими ногами в прозорих спідничках. Данилко гасає усюди, все його манить. Часто він тихенько навшпиньки підглядає мацюпень- кого бурундука, котрий напихає свої мішечки всіляким земним добром, сполоханий, підносить вгору хвостик та ховається у свою дірку. Перед Данилковою хаткою стоїть одинокий розлогий височезний дуб, там ховається серед листя від гарячого проміння всіляке-крилате Данилкове товариство, що цвірінькає, пугукає, вуркоче, кряче — включно з верескливою синенькою сойкою, але теж багато з тих бешкетників виводить мелодійні-вечірні трелі,, що насолоджує підвечірню тишу. Данилко якийсь мрійник, він сам один у мами й тата, і тому все, що літає, стрибає, плазує довкруги нього, це наче нероздільна частина його буття. Під тим дубом цей малий — непосидющий має гойдалку. Як тільки сонце вже спуска ється за гори і легенька імла загортає все до сну, Данилко розгойдується на сідлі й летить аж високо під гілля дуба і сміється дзвіночком, бо він сполошив білку, що вигідно сиділа на галузці та смачно розгризала жолудь. Пустунка- білка часто скидає жолуддя на Данилкову ясну голівку, і у відплату за це він її не хоче мати у своїй літаючій і стри баючій сім’ї. Вже імла згусла, і рясна роса спадає. Данилкові робиться холодно — а гори курять, курять,... тоді малий мрійник стрілою біжить у хату, в царство цікавих модерних іграшок. Але Данилко ще не розсівся вигідно на підлозі, як чує: ’’Honey I am home” Данилко вітром злітає по сходах вниз до батька — ”Hi,Tiatiu”. Батько пригорнув хлопчика до себе, стиснув теплу ручку в своїй долоні — ’’Danylko, have you been a good boy? Данилко усміхається, і обидва йдуть вгору до вітальні. При вході батько бере газету із столика, сідає у вигідний фотель, садить хлопчика на своє коліно, та розгортає часопис щоб читати. Данилко посидів секунду на коліні, подумав та пташкою злетів кудись, хвилинка і Данилко прибігає до батька з книжечкою в руках, сідає на коліно і каже: "Tiatiu, read me the book.” Батько приязно усміхається, розгортає книжечку та в тім моменті його очі побільшились удвоє, і він кличе: ’’Marta, Honey help.” Данилко якось розгнівано заглядає глибоко в очі своєму найдорожчому приятелеві-батькові й каже: Тятю, а ти чому не вчишся так, як мама говорить по-українському? Зісувається з батькового коліна, відбирає книжечку і біжить до їдальні, де мама заставляє стіл до вечері,Мамо— Тятьо не вміє читати! Данилко розмовляє зі своєю мамою тільки по-україн- ськи. Батько Данилка американець — айриш дуже гордий зі свого синка, що він маленький, а так гарно говорить обома мовами. (Е. П. Біма) Складаю 10.00 дол. на Фонд ім. Олени Лотоцької, як подяку 82-му Відділові СУА за вирізнення мене як найстар шої матері в часі свяченого нашого Відділу, Олена Назар, почесна членка 82-го Відділу СУА 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1982 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
