Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛА УЛЯНА ЦЕЛЕВИЧ Вістка про відхід бл. п. Уляни Целевич діткнула жалем усе організоване жіноцтво. З нею втратили ми жінку великих громадських прикмет, що мала за собою видатний громадський шлях. Уляна народилася в Америці в родині Дидів і в віці 10 років повернулася з родиною до краю. Тут вона закінчила вчительську семінарію, а потім доповнила це гімназіяльною матурою, щоб могти студіювати на Львівському університеті. Ще в середній школі виявилось її громадське наставлення — вона очолювала групу Сокола на здвигу в Стрию. Але й у тому віці вже зазнала вона переслідування польської влади, яка покарала її виселенням з прикордонної смуги. Вибух війни у 1939 р. поставив перед нею потребу еміграції. Молода Уляна замешкала у Волі Миговій на Лемківщині і тут захопилась народніми обрядами лемків. їй удалось змонтувати сценарій свята Івана Купала, яке потім сфільмувала кіно студія. З вибухом німецько-совєтської війни Уляна опинилась у похідній групі, що пішла на центральні землі. Це було для неї великим зрушенням, як також німецька тюрма, що її там зазнала. Повернувшись звідтіля Уляна працювала в Жіночій Секції УЦК у Львові. Широке поле праці відкрилося перед нею. Тут Уляна пізнала всі ділянки, що належать до праці жіноцтва та ще й у тому воєнному часі. В той час вона одружилась із Євгеном Целевичем і мала донечку. Велика мандрівка привела її разом із донечкою Ларисою до Баварії. Тут вона, як американська громадянка, допомогла в заходах у командування 7-ої армії, щоб припинити видавання людей совєтам. Із першими нашими переселенцями вона опинилась на землі Вашінґтона. І тут, щасливий випадок хотів цього, вона могла передати привіт українського жіноцтва з Европи на 1-му Конгресі СФУЖО у Філядельфії. Уляна поселилася в Чікаґо. Повдовівши, вийшла заміж удруге за мґра Андрія Стецюка. Включилася в працю Визвольного Фронту. Довгі роки очолювала відділ АБН і входила до Гол. Управи ООЧСУ, як референтка жіночих справ. Аж урешті в 1967 р. вдалось згуртувати жіноцтво в окрему організацію і на першому з’їзді вибрано її головою. Уляна поставила організацію жінок ОЧСУ за пев- ною схемою, що була їй притаманна. Після органі заційних початків вона зосередила свою увагу на зв’язках. їх виконувала пляново й упорядковано. Ту саму методу застосувала, коли її вибрано у СФУЖО головою Комісії Оборони Переслідуваних. У 1975 р. увійшла до проводу української делегації на Світову Жіночу Конференцію в Мехіко, а пізніш висунула петицію українського жіноцтва в обороні жінок-в’яз- нів. ЇЇ вручили ми голові Комісії Прав Людини при ОН, а також Комісії Прав Людини при Стейт Департаменті. І врешті важка недуга поклала край її замірам. Останній раз з’явилась Уляна на Заг. З’їзді ОЖ ОЧСУ восени 1980 p., де її вибрано знов головою. Та не довго судилось їй провадити організацію, дня 18-го серпня 1981 р. вона відійшла у вічність. Вічна їй Пам'ять! ДАТА НАРАД УПРАВИ Наради Управи С Ф У Ж О , що були призначені на 10, 11 жовтня 1981 p., треба було пересунути на 5 тижнів. Вони відбудуться аж 14 і 15 листо пада 1981 р. з тією самою програмою, що була заповіджена. Причиною пересунення був Єпархіяльний "З'їзд Л УКЖ , що відбувся в Торонто. Дня 13 листопада, в п'ятницю, від будеться н арад а Ф ін ансов и х Комісій ЗСА й Канади у Домі СУА у Ф ілядельфії. Участь у цій нараді можуть узяти представниці складових організацій. СЕНЬЙОРКА Ж ІНОК-В’ЯЗНІВ Недавно наспіла вістка про Надію Суровцеву, сеньйорку жінок-в’язнів, яка проживає в Умані. їй недавно минуло 85 років. За нею довге й багате в різні переживання життя. Вона вийшла на еміграцію в 1919 р. і в Відні закінчила свої студії докторатом з історії. Пізніш вона повернулась на Україну тоді, коли й М. Грушевський. Але їй не дали довго працювати. Засудили її, й вона провела довгі роки на півночі. Був також засуджений і загинув там її чоловік. Повернулась вона по амнестії в 1956 р. Замешкала в Умані разом із братовою. Тут вона розгорнула діяль ність, яку можна було їй розпочати. Стала працювати в музеї і запро шувала мистців і письменників на літературні вечори. Хоч це їй удава лось якийсь час робити, проте скоро в цьому їй перешкодило її минуле. Коли вона перестала працювати в музеї, стала писати спогади. Та КҐБ почало робити в неї обшуки під закидом фальшування грошей або крадежі. Поволі забрало все написане, щоб його ніколи не віддати. Тепер наша вчена-історик залиши лась сама. У 85 років вона вже погано бачить і тільки насилу ходить. Та вона не тратить надії і життєвої сили. Рада, що їй залишилось ще стільки життя, бо може допомогти іншим в’язням, що вийшли на волю. 80-РІЧЧЯ АРТИСТКИ Недавно відзначила українська громада в Міннеаполісі 80-річчя О лени Бенцал ь -К а р п ’як, відом ої артистки української сцени. Вона походить із Кам’янця на Поділлі, де її притягнено до українського театру. Тут вона одружилась із режисером Миколою Бенцалем. Більшу частину свого життя вона присвятила праці на сцені. А коли опинилась в Америці, постановила працювати інакше. Всю свою снагу присвятила українській дітворі й молоді. Навчала їх у школі укр аїно зн ав ств а і працю вала в драматичному гуртку. Ця її діяльність дала врешті теж свій вислід, бо це та сама молодь влаштувала їй 80-річний ювілей. Як радісно було їй це пере жити! СКЛАДАЙТЕ ДАТКИ НА ПРЕСОВИЙ Ф ОНД ’’НАШ ОГО Ж ИТТЯ” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
