Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Не завжди телефоном приходять скарги чи голоси про різні проблеми. Ось прийшов лист від пана Г. Він нарікає на матеріялізм деяких наших родин тут. Ось: ’’Панна, українка має кавалера українця, який має два дипломи високої освіти: інженер і правник. Тепер почав працювати в одній з кращих адвокат ських канцелярій. Перед ним блискуча кар’єра. Сам він з родини інтелігентів (батько також має дві високі освіти). Панна довідалася, що він має лише 13 тисяч доларів на рік, і заявивши, що її мама має більше, покинула кавалера! Не подумала, що то ж початкова платня, а у її мами кінцева платня!” — Пане Г., ви влучно запримітили про початкову платню молодої особи, в порівнянні до подібної платні вже старшої людини. Та й чи у тому справа? Напевно ви зі мною погодитесь, що важливішим є мати таку працю, яка дає людині задоволення, хоч і меншу платню, замість високої платні, та такої праці, яка тільки людину пригнічує, а, може, й видушує багато людського з неї. Та повернімся до описаної пари, та нібито при чини чому панна кинула хлопця. Я дам вам подібну ситуацію. Розповідав мені пан А., що він мав одружу ватися за кілька місяців. Виглядало, що він і вона досить підходили одне до одного. Та у нього є син, невістка та внуки, які живуть зовсім окремо від пана А. Ось обоє наречених відвідали його рідню. Після кількох днів наречена пана А. вирішила не виходити заміж... Чому? їй не сподобалась його невістка тому, що вона не вдягається елеґантно та порядно, тільки в дешеву одіж. І що ж на це можна сказати? — Уявляю собі, що тут пан Г. запитав би мене для чого я описую цю історійку. — Для того, пане Г., що результат є такий самий. В обох ситуаціях пані зривають заручини і як причину подають фінансовий арґумент. Чи обі пані матеріялістки? Може так, а, може, ні! Ось не раз так є, що людина не хоче до когось піти в гостину, та каже, що вона "хвора”. Чому? Щоб не сказати правди, і щоб не вразити когось. Так і в цих випадках. Зовсім ясно, що обі пані не були захоплені ”по вуха” своїми кавалерами... і тільки чекали на якусь дурничку, щоб на неї все зіпхати. Може така поведінка не була щирою й чесною, але вона не підкосила самопочуття кавалерів. їм же не закинули нічого про їхній характер, звички. Може це й менше болючий спосіб зірвати заручини, тим більше, що після того в очах кавалерів думка про наречених досить обнизилася, тому що вони звер нули увагу на такі справи. Любов Калиновим П.С. Радо приймемо листи з різними проблемами, на які легше відповідати на папері, як телефоном. Л. К. МОЛОТОК, КОЛЕСО І... РІВНОПРАВНІСТЬ Саме сьогодні, як пишу ті рядки у Вашінґтоні річ ний з’їзд національної організації жінок т. зв. ”НОБ”, на якому промовляли дві дружини колишніх прези дентів та цілий ряд відомих американських фемі ністок. Провідною ниткою нарад були як завжди до магання рівних прав для жінок у кожній ділянці. З тими домаганнями рівноправности напевно солідаризується велика частина нашого жіноцтва і напевно стежать вони пильно за наслідками сьогод нішніх нарад. Хоча, коли порівняти з нашою спіль нотою, то треба признати, що ми у громадському житті вибороли собі рівні права, бо не одне з провід них місць займають в наших організаціях жінки, а громадська праця та постава українського жіноцтва мають загальну пошану. Здається, що у поділі домашніх обов’язків теперішні українці, зокрема молодшого покоління також вже стоять на рівні та чоловіки несуть відпові дальність за частину з них без великого спротиву. Але чи саме ця рівноправність не є часами трохи односторонна? І чи не кепкує собі з нас часами життя у своєму звичайному, щоденному ході? Колись, скорше чи пізніше приходить у тому житті час, коли ви залишаєтеся зовсім самітною. І ви при цілій своїй рівноправности або боротьбі за неї не подумали, як жінка, про те, що ця рівноправність повинна іти у двох напрямках... — Ви стоїте, як оспівана у світовій літературі ’’немічна жінка”, коли треба змінити колесо авта — і немає до кого крикнути: ’’допоможи!”. — Ви берете в руки молоток, щоб забити пакос- ну дошку — і не знаєте, які цвяхи до того взяти. — Вам зачепився замок при вдяганні суконки — і немає кому його зразу направити. — Ви мусите вирішити як вкласти гроші, щоби втрачали найменше на вартості і ніхто вже не стоїть біля вас, щоби порадити. І так можна б назвати багато тих щоденних, дріб них, господарських, механічних, чи інших ’’проб лем”, які зустрічають вас зовсім непідготованими до самітнього життя, та які є для вас так незвичні, як для чоловіків миття посуду, орудування залізком чи домашні закупи. Тому у цей період посиленої бо ротьби за рівні права, нам жінкам треба часом не лише вимагати, але і якнайскоріше навчитися, як стояти поруч чоловіків так у малому, як і у великому. О-КА
Page load link
Go to Top