Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІА ГУРКО ЖІНКА В ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА Докінчення Труда й Еліза — це вже дещо інший тип Винни- ченківської жінки. Вони заанґажовані політично і во ни готові приносити себе в жертву ідеї, яку пропагу ють чи стараються ввести в життя їхні батьки, брати чи коханці. їх у творах Винниченка дуже багато ще перед написанням "Соняшної Машини”, капітальної й найбільш відомої повісти письменника. Це жінки революціонерки, чи товаришки революціонерів. Вже в одній з ранніх повістей "По свій”, Наташа, дуже не- вродлива підстаркувата дівчина відбуває кару на за сланні разом з іншими товаришами й товаришками. Вона втішається пошаною за свою колишню рево люційну діяльність. Ніде в повісті не сказано, що во на почувається осамітненою чи нещасливою. Але Вадим Стельмашенко (товариш заслання) уважає, що щастя ж ін ки тільки в коханні. Він нібито спів чуває Наташі, що вона ще не зазнала чоловічої лас ки. З тексту видно, що на дворі весна, вся природа в стихійному розквіті. У Вадима назрівають зовсім зрозумілі для молодого здорового орґанізму похоті і він згідно з Винниченківською теорією "чесности зі собою”, "доводить почування до розуму”. Тепер вже свідомо стимулюючи себе нібито благородним спів чуттям до Наташі, визнаючи її право (С. Г.) на особи сте щастя, робить все, щоб осягнути свою мету. Од ного він домагається, щоб Наташа не виявляла пе ред іншими їхнього зближення. Розбуджена "жіно чість” робить Наташу недискретною й необереж ною. Вагітна дівчина відмовляєтся зробити вики день, як цього вимагає від неї Вадим. Вадим зали шає Наташу і вона, ставши об’єктом суперечок і по говорів цілої колонії засланців, стративши повагу до себе самої, доведена до розпуки, топиться в річці. Трагедія Шевченкової Катерини в новому виданні. Софія Сліпченко — героїня драми "Між двох сил”, молода акторка петербурзького театру, член большевицької організації, їде як зв’язкова до пар тійних товаришів в Україну, щоб передати їм гроші для боротьби з українськими національними сила ми. Вона виконує доручення, хоч її батько і брат по стороні українського ’’вільного козацтва”. В постаті Софії, Винниченко теж не показав якоїсь сильної ін- дивідуальности, жінки глибоких переконань. Це не Марина з Кулішевої "Патетичної Сонати”. Вона тіль ки зв’язкова й іграшка в руках своїх політичних од нодумців. Переживши розстріл свого брата й осуд рідного батька, Софія кінчає трагічною смертю. В повісті ”По той Бік”, одній з найкращих пові стей Винниченка, змальований портрет молодої дів чини, української революціонерки. На мою думку, головною темою цієї повісти не є українські виз вольні змагання, як дехто з критиків думає, але чи сто психологічна студія відносин між чоловіком і жінкою. Українська визвольна тематика 1918-19 ро ків тут тільки припадкове тло, на якім відіграється дуже тонка гра між чоловічими й жіночими первня- ми, їхніми силами й слабостями. Ольга — молода й елеґантна дівчина, хоче дістатися по той бік фронту нібито до своїх батьків, а в дійсности з метою вбити большевицького командира. Знуджений сіризною життя в окупованому большевиками провінційному місті, д-р Верходуб, епікуреєць і підкорювач жіно чих сердець, дещо в підтоптаному віці ловелас, рі шається їхати навмання з Ольгою, щоб ще раз пере жити любовну гру з чарівною жінкою. (”... закружляє червоним гарячим вихром кров і тіло заниє солод кою жагучою тугою. І в останнє помолодіє небо і земля, віки помолодшають, насунуться до душі і стане все яснопрозорим, теплим, рідним і таким ба жаним, як тільки було те в двадцять літ. Хіба за це мені не можна віддати цей десяток років... недоно шеного такого дешевого тепер життя?”) Ольга чарами своєї фізичної краси здобуває пропуск на виїзд з міста, бо "найлютіший пролета р і, коли зустрінеться з такою Наядою, стане сми ренною овечкою. Бо тут сила не партійна, не клясо- ва, а якась більша за кляси, партії, філософії, науки, політики, якій підлягає всякий мужчина”. "Тисячі раз будуть завалені переруйновані всі дворянські, про летарські, буржуазні зібрання, а Наяда вічно, незмін но, непереможно, незруйновано пануватиме над усіма руїнами перебудов” — каже Винниченко сло вами д-р Верходуба. Вони обоє наймають візника й їдуть ”по той бік”. По дорозі Ольга признається, що вона їде забити большевицького командира Мешко- ва. Закоханий Верходуб їде з нею. Вони попадають до большевицького командира Єремієва, садиста, який є відомий з того, що насилує гарних молодих жінок заки пішле їх на розстріл. Ольга готується за різати Єремієва пожиченим від д-р Верходуба ки шеньковим ножиком. В камері, встеленій гнилою, вонючою кров’ю й людськими екскрементами соло мою, в межевій ситуації певної смерти неможливий жодний романс між Верходубом і Ольгою. Фана тизм Ольги підігріваний ненавистю до ворога (Ольга весь час гострить тупого ножика шматком черепка, що його знайшла вона в соломі) вже починає нерву вати аполітичного Дон Жуана — Верходуба. Він го товий зрадити її при першій нагоді. Та Ольга теж не видержує нервово: "Я не підведу руки... Я не знаю, що зі мною. Мені так холодно, докторе. Мені так тоскно, мені так безумно, так смертельно тоскно”. ”Не стало Наяди, не стало Шарлоти Корде, не стало фанатичної дівчини... Тут коло нього лежала рідна- рідна, така упокорена (підкр. С. Г.) розчавлена, така засуджена на розп’яття”. Тоді щойно в Верходуба відзивається лицарський дух і бажання рятувати Ольгу й себе, що він і робить організуючи втечу з тюрми. З усього видно, що українська Шарльота Корде була б загинула не виконавши революційного завдання, якби не сильний мужчина, д-р Верходуб. В драмі ’’Базар” зустрічаємо теж фанатичну ре-
Page load link
Go to Top