Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З прадавніх вірувань. СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ ЖІНЦІ О, жінко! Вічна загадка життя! Ти — нерозкрита чарівнича книга, В якій сполучено захопливу інстригу З глибінню дум та мудрістю буття. Ти — хміль, що будить нас до дій та ігор Й пече вогнем наш мозок і чуття, Але, хто п’є, той славить це пиття, Хоч терпить мук безжалісну кормигу. Ти — та, якій простяться всі гріхи, Промінням зір оздоблена довіку, Шляхи твої це Богові шляхи! Скоряючи природи сили дикі І кров свою ллючи у боротьбі Ми завжди й скрізь слугуємо тобі! (з В. Брюсова) НАША ОБКЛАДИНКА На нашій обкладинці лінорит мистця Миколи Роговського. Живе він в Юніон, Н. Дж. Викладає мистецтво і є головою мистецького відділу Millburn, High School. В жовтні 1980 р. серія його рисунків "Хрестна дорога” була відзначена на 5- ій річній виставі сучасного релігійного мистецтва в Ньюарку. Портрет Т. Шевченка роботи Миколи Роговського вибрали ми під час відвідин виставки графіки в ново відкритій мистецькій ґалерії ’’Маяна” (Нью-Йорк 21 Сх. 7-ма вул.). Був там ряд праць М. Роговського з українською тематикою, а теж абстракти його ж роботи. ВЕСНА-МАЯНА — ДОНЬКА ЛАДИ Ось що оповідали люди О. Ю. Федьковичеві: ”До пізнання віри Христової наші люди вірили у Прабога-Вседержителя. Мав він чотири сини й п’яту дочку. Донька його — це наша мати земля, яку звали Ладою. Чотири сини звалися: перший — Ад-Гад, чи змій, володар пекла, власне чорт. Він ворогував з Богом, братами і сестрою; другий син — Яр-Ярило — св. Юр (?); третій — Рай, з котрого потім зробили Івана; четвертий — наймолодший Лад або Мир, з якого зробили Дмитра. Само сонце звали Свято- видом і зображали його яко лицаря-богатиря в золотім шоломі і з сьома мечами коло боку, а восьмий у руці; він об’їздив землю білими кіньми”. ”А донька — земля Лада мала двоє діточок: одного сина — на ім’я король, — Радо-Князь-місяць та доньку Весну-Маяну, що її потім почали звати: Милана-Миланка, а звали її тому так, що цілому світу була вона мила, бо цей світ квітами і зеленим листом маєм уквітчала. А тому що лихий змій всім чинив зло, то він і завзявся Маланку — сестру місяця та в своє підземне царство запроторити. Він її таки нарешті вкрав, в той час, як її брат-Місяць був на полюванні. Але у діда змія її знову вкрав перший брат Без- сильчик (у нас на Гуманщині звався Черчик) — Васильчик і з нею одружився. Отож, святкування Маланки мало символізувати весну, що вирвалась з неволі”, — пояснює розвідку Ю. Федьковича П. Курінний. (Проф. С.Килимник: Український рік у народніх звичаях в історичному насвітленні. Том І.) Рисувала Слава Ґеруляк
Page load link
Go to Top