Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБА АБРАМЮК ВОЛИНЕЦЬ УКРАЇНСЬКА ЖІНКА НА МІЖНАРОДНЬОМУ ФОРУМІ В МИНУЛОМУ Продовження Софія Русова дуже часто була делегована на того роду конгреси і дописувала до різних еміграційних журналів про свою участь у них. На цьому місці зацитуємо довший уривок з її споминів про поїздку на один із таких конгресів. ”В Газі збірається Інтернаціональний Конгрес Жінок — звісно треба репрезентувати українських жінок, треба за них сказати слово правди і любови. Змучене українське жіноцтво якимось чудом зібрало кошти на подорож до Г о л л а н д ії , обрядило делегатку, щоб не сором було в люди показати і виходивши три дні по усяких консулятах, які не хотіли давати візу, бо ”ви ж ніким невизнана народ ність”, а німецький консул так і не схотів знизити себе до візування якогось ’’вест україніше пас” — змилосердився лише на прохідне свідоцтво ”дурх рейзенде” Чи так чи сяк, делегатка... їде в невідому Голляндію. В дорозі коли її питають, хто вона, звідки, ніхто не розуміє чи це з Австралії, чи з якого архіпелагу, але потім здогадуються — ах, то це "фон Руслянд” ”3і зінд Русін?. — Ні, ні, протестує делегатка і одразу входить в свої обов’язки та інформує, що то таке Україна і яке її нещасне становище. Інормує німців, голляндців, в вагонах стає популярною особою. Скупенькі голляндці частують її якимись пряниками., а німець, який довго слухав, мовчки куривши люльку з тютюном гірше нашої махорки, приніс фляшку зельтерської води. На двірці товста голляндка з опаскою на товстій руці схоплює мене обіруч і веде в трамвай, просто на конгрес, де жінки зі всього світу висловлюють свою взаємну любов і пошану. З чемоданом в руках, задихана, делегатка Великої України, по цілком не зрозумілих вказівках кондуктора, таки попадає в Фрауен — клуб і, переходячи з рук до рук доходить до тієї кімнати, де обмірковуються питання про виховання. Головує сама леді Абердін — англійка, величезна, товста, але з таким добрим ласкавим обличчям, таким простим поводженням, що коло неї одразу почуваєш себе тепло, ясно. На нашу делегатку вже чомусь чекали, (вона спізнилася на один день) і усі казали — то це ви п. Русова з України? А де ця Україна? Починається непорозуміння. ... А ввечорі публичне засідання конгресу з привітаннями... Першою виступила румунка... — вона випґіиває до катедри і по французьки каже своє привітання та завіряє голляндок в культурності румунок. Слідом за нею іде Україна — старенька, сухенька постать в чорному — але при її словах завмирає уся весела авдиторія. Наче чорна хмара оповила ясно освічену пишну землю. Про що вона каже, що вона каже? Вона лише правду оповідає, в якому становищі живе її край, яку агонію переживає її народ, яку мужність виявляють, українські жінки в боротьбі з усіми окупантами України — росіянами, поляками, румунами. Довго балакати не можна: другі "сестри” чекають свого слова. Але мабуть було досить і того, що пролунало в пишній залі готелю "Двох міст”, бо в усій пресі переказані ці страшні слова і на другий день здається не було жадної жінки на конгресі яка б не' підходила до нашої делегатки з виразами співчуття... Ввечорі ми закликані до якоїсь баронеси на чай... На панях бальні шати... Якось болюче образливо було, коли цілий гурток пишно одягнених пань з францужанками на чолі став мене розпитувати про становище України. Мій рідний краю! Тут серед цих напів "голих баронес” не могла я про тебе ’’балакати”, не сміла профанувати твої святі страждання. ... Конгрес закінчується обідом в готелі... Українка теж осмілюється взяти слово і голосно висловлює свою думку, що місією жінки є сприяти перебудові громадянства на началах рівности. Що тільки щире почуття любови може дати людям щастя, а це почуття живе в серці жінки. Цей тиждень — це промінь сонця після всього тяжкого, що пережито там в маловідомому вам краю — Україні. Цей кінець дуже подобається авдиторії” Друга могутня міжнародна жіноча організація це М іжнародний Союз за Виборче Право, знане в скороченні як суфражистки, але після здобуття жінками права голосу, організація перезвалася МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЗА ПОЛІТИЧНІ Й ГРОМАД СЬКІ ПРАВА ЖІНКИ, в скороченні МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ СОЮЗ. Організація заснована в США 1902 року п. Керій Чепмен Кет. Спочатку організація ця виключно займалася осягненням прав голосу для жінок і взагалі політичних і громадських прав. Коли це було осягнено скоро після 1-ої Світової Війни, тоді організація почала програму за рівні права для жінок у всіх відтинках політичного, громадського, економічного та родинного життя. Як наприклад рівна платня за рівну працю, коли освіта однакова, економічна незалежність жінки, положення нешлюбних матерів та їх дітей, боротьба з прости туцією та торгівлею жінками, національна прина лежність жінки, коли вона бере шлюб з чужинцем, боротьба жінок за мир тощо. Ця програма була випрацьована і прийнята зараз після Першої Світової Війни. При цій організації об’єднуються жінки фахівці (адвокатки, парляментаристки, судії, майори і т. д.). Конгреси відбуваються що три роки. Перший конгрес по Першій Світовій Війні був скликаний у Женеві 1920 року. НАША УЧАСТЬ Перший конгрес, в якому українки брали участь був 1920 р. в Женеві. Знову ж Ганна Чикаленко Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top