Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ТРИДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ПЕРШЕ НАШЕ ТРИДЦЯТЛІТТЯ На порозі 1978 р. можемо спинитися й огляну тись назад. Поза нами лежить М іжнародній Рік Ж ін ки (1975) та й Рік СФУЖ О (1977) разом зі своїм III Світовим Жіночим Конгресом. Великі й замітні події, що розворушили українське жіноцтво. А перед нами — Міжнародній Рік Дитини у 1979 р. Чи можемо привернути трохи уваги для нашого скромного ювілею — 30-ліття СФУЖ О? Саме в 1978 р. припа дають ці роковини. Отже поміж ті великі світові по д ії всунемо й це відзначення. Бо ж якимись підсум ками треба його завершити. Коли в листопаді 1948 р. з’їхались до Ф ілядель ф ії представниці жіночих організацій, то вже в прог рамі Світового Конґресу Українського Жіноцтва була приготована точка — створення Світової Ф едерації Українських Ж іночих Організацій. Така була вимога доби, що її висувало наше відірвання від материка і перспектива розселення по різних країнах. Так почався наш 30-літній шлях. Він був виповнений змаганням до єдности, дбанням про українську жінку в усіх аспектах її життя, накресленням її громадського шляху і ствердженням її вкладу у виз вольні зусилля нашого народу. Було кілька етапів у цьому поході. Перший можна вважати організацій ним, коли то Федерація від 10 членів-засновників зросла до 16 скл. організацій на II. Конгресі СФУЖ О у Нью-Йорку (1948-1959). Другим можна вважати чергове десятиліття, коли праця СФУЖ О розгорну лась у формі шукання і вдосконалення різних діля- УЧАСТЬ СУА АВСТРАЛІЇ У СВЯТІ ДЕРЖАВНОСТИ Союз Українок Австралії постано вив включитися в святкування Свята Державности з нагоди його 60-ліття. Вся мережа СУА має взяти особливо виняткову участь в його програмі. Ідеться про те, щоб хоч у таку визнач ну річницю пригадати нашому гро мадянству те, що в творенні нашої дер жавности і в наших змаганнях були учасницями жінки. Були вони в законо- датному органі Українській Централь ній Раді, працювали по міністерствах, і в Дипломатичній службі. Були в армії УНР і УГА, боролись із зброєю в ру ках і гинули геройською смертю за волю України. За відзначення і згадку про них добивається Союз Українок Австралії. нок жіночої праці. Згадаймо клич виховних семіна рів, бюр поради, гуртків книголюбів, дослідів нар. мистецтва. Це все провадилось на регіональних кон ференціях у різних країнах (1960-1969). Останній етап, що почався від 1967 p.), поширенням зв’язків (Асоціяція Ж урналісток, Конґрес Гемісфери, участь у Декаді Ж іночого Поступу) і дослідами життя жінки в Україні. Зокрема слід підкреслити наявність друко ваного слова, що супроводжає цей шлях уже 14 ро ків, а саме бюлетеню "Українка у світі”. Хоч наше 30-ліття багате в осяги, проте не їм будемо його присвячувати. Цю зупинку на нашому шляху хочемо використати продуктивно для нас і на шого членства. Найкраще буде, коли з тієї нагоди відбудемо Ж іночу Конференцію з застановою над актуальними темами. Це буде дуже корисно для нас і для нашого довкілля. Дбаючи про рух і поступ не маємо змоги й часу подумати, вглибитись, досліди ти самих себе. А це конечно потрібне! Адже весь світ тепер провірює гасла і напрям жіночого руху! При університетах відбуваються кур си на тему жіночого руху, жіночі організації влашто вують панелі й дискусійні вечори, щоб поміркувати над дальшим правильним шляхом. Найвищий час і нам призадуматись над тим, чи і як ідемо вперед. Для цього нехай нам послужить ювілей 30-ліття Світової Ф едерації Українських Ж іночих Організа цій. МОЛОДІ ДОКТОРИ Поміж ґрадуантками, що закін чили свої студії докторатом, виби вається в ділянці археології молода Рената Волинець. Середню школу закінчила в Сестер св. Йосифа в Бофало. В тому часі. брала живу участь у житті Пласту. Там здобула у 1969 р. бакалавреат у Стейтовому Уні верситеті, а в часі вакацій їздила на археологічні розкопи до Мехіко. У 1970 р. здобула ступінь магістра. Цього року вона закінчила студії в Нортвестерн Університеті з титулом доктора. Вже чотири роки вчила у коледжі в Едінборо, Па. Сусанна Фостяк із Чікаґо народи лася в Буенос Айрес, Арґентіна. У 1957 р. прибула з родиною до Чікаґо і закінчила тут сер. школу Нотр Дам. Була активною членкою Пласту. Бакалавреат осягнула в Рузвелт Університеті в Чікаґо, а потім студію вала оптометрію в Іллінойському коледжі оптометрії. Дня 29 травня 1977 ґрадувала "кум лавде” з титулом док- тора-оптометриста. ОСОБИСТЕ П-і др. Наталії Пазуняк, заступни ці голови СФУЖО, складаємо вислів нашого щирого співчуття з приводу смерти її батька бл. п. проф. Романа Іщука. Нехай Господь Бог підтримує її в цьому нещасті! Управа СФУЖО НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1978 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
