Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ТРИДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ПЕРШЕ НАШЕ ТРИДЦЯТЛІТТЯ На порозі 1978 р. можемо спинитися й огляну тись назад. Поза нами лежить М іжнародній Рік Ж ін ки (1975) та й Рік СФУЖ О (1977) разом зі своїм III Світовим Жіночим Конгресом. Великі й замітні події, що розворушили українське жіноцтво. А перед нами — Міжнародній Рік Дитини у 1979 р. Чи можемо привернути трохи уваги для нашого скромного ювілею — 30-ліття СФУЖ О? Саме в 1978 р. припа дають ці роковини. Отже поміж ті великі світові по д ії всунемо й це відзначення. Бо ж якимись підсум ками треба його завершити. Коли в листопаді 1948 р. з’їхались до Ф ілядель ф ії представниці жіночих організацій, то вже в прог рамі Світового Конґресу Українського Жіноцтва була приготована точка — створення Світової Ф едерації Українських Ж іночих Організацій. Така була вимога доби, що її висувало наше відірвання від материка і перспектива розселення по різних країнах. Так почався наш 30-літній шлях. Він був виповнений змаганням до єдности, дбанням про українську жінку в усіх аспектах її життя, накресленням її громадського шляху і ствердженням її вкладу у виз вольні зусилля нашого народу. Було кілька етапів у цьому поході. Перший можна вважати організацій ним, коли то Федерація від 10 членів-засновників зросла до 16 скл. організацій на II. Конгресі СФУЖ О у Нью-Йорку (1948-1959). Другим можна вважати чергове десятиліття, коли праця СФУЖ О розгорну лась у формі шукання і вдосконалення різних діля- УЧАСТЬ СУА АВСТРАЛІЇ У СВЯТІ ДЕРЖАВНОСТИ Союз Українок Австралії постано вив включитися в святкування Свята Державности з нагоди його 60-ліття. Вся мережа СУА має взяти особливо виняткову участь в його програмі. Ідеться про те, щоб хоч у таку визнач ну річницю пригадати нашому гро мадянству те, що в творенні нашої дер жавности і в наших змаганнях були учасницями жінки. Були вони в законо- датному органі Українській Централь ній Раді, працювали по міністерствах, і в Дипломатичній службі. Були в армії УНР і УГА, боролись із зброєю в ру ках і гинули геройською смертю за волю України. За відзначення і згадку про них добивається Союз Українок Австралії. нок жіночої праці. Згадаймо клич виховних семіна рів, бюр поради, гуртків книголюбів, дослідів нар. мистецтва. Це все провадилось на регіональних кон ференціях у різних країнах (1960-1969). Останній етап, що почався від 1967 p.), поширенням зв’язків (Асоціяція Ж урналісток, Конґрес Гемісфери, участь у Декаді Ж іночого Поступу) і дослідами життя жінки в Україні. Зокрема слід підкреслити наявність друко ваного слова, що супроводжає цей шлях уже 14 ро ків, а саме бюлетеню "Українка у світі”. Хоч наше 30-ліття багате в осяги, проте не їм будемо його присвячувати. Цю зупинку на нашому шляху хочемо використати продуктивно для нас і на шого членства. Найкраще буде, коли з тієї нагоди відбудемо Ж іночу Конференцію з застановою над актуальними темами. Це буде дуже корисно для нас і для нашого довкілля. Дбаючи про рух і поступ не маємо змоги й часу подумати, вглибитись, досліди ти самих себе. А це конечно потрібне! Адже весь світ тепер провірює гасла і напрям жіночого руху! При університетах відбуваються кур си на тему жіночого руху, жіночі організації влашто вують панелі й дискусійні вечори, щоб поміркувати над дальшим правильним шляхом. Найвищий час і нам призадуматись над тим, чи і як ідемо вперед. Для цього нехай нам послужить ювілей 30-ліття Світової Ф едерації Українських Ж іночих Організа цій. МОЛОДІ ДОКТОРИ Поміж ґрадуантками, що закін чили свої студії докторатом, виби вається в ділянці археології молода Рената Волинець. Середню школу закінчила в Сестер св. Йосифа в Бофало. В тому часі. брала живу участь у житті Пласту. Там здобула у 1969 р. бакалавреат у Стейтовому Уні верситеті, а в часі вакацій їздила на археологічні розкопи до Мехіко. У 1970 р. здобула ступінь магістра. Цього року вона закінчила студії в Нортвестерн Університеті з титулом доктора. Вже чотири роки вчила у коледжі в Едінборо, Па. Сусанна Фостяк із Чікаґо народи лася в Буенос Айрес, Арґентіна. У 1957 р. прибула з родиною до Чікаґо і закінчила тут сер. школу Нотр Дам. Була активною членкою Пласту. Бакалавреат осягнула в Рузвелт Університеті в Чікаґо, а потім студію вала оптометрію в Іллінойському коледжі оптометрії. Дня 29 травня 1977 ґрадувала "кум лавде” з титулом док- тора-оптометриста. ОСОБИСТЕ П-і др. Наталії Пазуняк, заступни ці голови СФУЖО, складаємо вислів нашого щирого співчуття з приводу смерти її батька бл. п. проф. Романа Іщука. Нехай Господь Бог підтримує її в цьому нещасті! Управа СФУЖО НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1978 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
