Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щ о z u m a m u ? ІЗАРСЬКИЙ, ОЛЕКСА. ПОЛ ТАВА: РОМАН. МЮНХЕН, "СУЧАСНІСТЬ”, 1977. 432 стор. (БІБЛІОТЕКА "ПРОЛОГУ” І ”СУ- ЧАСНОСТИ”, ч. 116) 12.00 дол. Олекса Ізарський не належить до "популярних письменників”. Він не їз дить по Америці з авторськими висту пами, про нього не пише щоденна українська преса, а через те ім’я його загалові українських читачів мало відоме. Ізарський, як висловився колись раз Іван Кошелівець, ’’боїться самореклями аж до несправедливос- ти супроти самого себе”. Він не лиш не дбає про популяризацію своїх творів, але навіть легковажить біобібліогра- фічну інформацію про себе в енци клопедичних довідниках. Олекса Ізар ський живе відокремлено, здаля від великих українських скупчень в Аме риці, збоку від літературних україн ських осередків. І ось, на наших очах, без великого розголосу і шуму, цей високоталановитий український еміграційний прозаїк з одержимістю письменника свідомого своєї місії тво рить великий епос, що буде — а у значній мірі вже є — літературним пашпортом цілого покоління. Твор чість Олекси Ізарського, щоправда, навряд чи підпаде під смак того українського читача, який любується в конвенційній реалістичній прозі, але вона заслуговує на те, щоб із нею ближче познайомився більш вимогли вий до себе і до автора інтелігентний український читач, вихований на кращих зразках європейської та американської літератури. Подібно, як французький романіст Марсель Пруст, що, відокремившись від людей, створив 15-томову серію романів "У пошуках втраченого часу", в якій у белетристичній формі від дзеркалив увесь багаж і всю мудрість свого життєвого досвіду, так і Олекса Ізарський у своїй серії майже авто біографічних романів віднаходить, досліджує, аналізує недавнопережиту добу. Романи Ізарського: ’’Ранок" (В-во "Сучасність”, 1963), "Віктор і Ляля” (1965), "Київ” (1971), "Полтава” (1977), "Чудо в Мисловицях" (1967) і "Саксон ська зима” (1972) можна читати як окремі самостійні твори. Але водно час вони творять певну цілість і пов’я зані одним-єдиним в Ізарського сю жетом — хронологічною канвою жит тя головного героя, Віктора Лисенка. Справжня тема Ізарського — це психо логічне формування героя, поступове зростання письменника. "Ранок” змальовує поетичний портрет Віктора у казковому "Сонгороді” його дитин ства, "Віктор і Ляля” — героєву юність, школу, перше кохання, "Київ” — уні верситетські роки напередодні другої світової війни, поширювання інтелек туальних горизонтів, "Полтава” — роки війни і німецької окупації України, "Чудо в Мисловицях” і "Саксонська зима” — перші кроки на чужині — на Шлеську і в Саксонії напередодні за кінчення війни. В центрі композицій Ізарського не стоять наростаючі конфлікти; його творам бракує драматичних пуант, швидкого інтригуючого темпа розпо віді... Часом здається навіть, що зати рається межа між белетристикою і мемуаристикою, що надто велика кіль кість дієвих осіб не завжди має без посереднє відношення до психологіч ного портрету головного героя... Для стилю Ізарського характеристичний повільно текучий потік асоціяцій: дум ки, образи, фрагменти характеристик, медитації, діялоги. Ізарський лю бується в імпресіоністичних деталях, в поетичній, навіть метафоричній мові. В нього на першому пляні — суб’єктивні почуття й переживання його героїв: Реальні події відображені тільки в дзеркалі цих почуттів і переживань. Творчості Ізарського притаманний нахил до інтелектуалізму: його рома ни повні філософських медитацій, як теж цитат і коментарів до творів світо вої клясики. "Полтава" — найновіший роман Ізарського, що появився друком у 1977 році — заповнив хронологічну про галину між ’’Києвом” та "Чудом в Ми словицях". Тепер зацікавлений читач може читати всі твори за хронологіч ним порядком життя головного героя, а не в такому порядку, як вони були написані і друковані. Роман "Полтава” — крізь призму світобачення, переживань і почуттів Віктора Лисенка — змальовує роки війни й німецької окупації в Полтаві та в Харкові, аж до остаточного від’їзду з рідної землі. Віктор у ’’Полтаві” — це студент київського університету, що йому війна перервала незакінчене нав чання, а може й наукову кар’єру. Захоплений німецькою мовою і культурою молодий чоловік, що для нього Німеччина досі була "світом ге- ніяльних музик, геніяльних філо софів, геніяльних поетів”, зустрічає в час окупації теж другий бік німецької медалі: Гестапо, розстріли, принизли ве ставлення до населення. Розби ваються остаточно надії на краще май бутнє України: "Безодня між нашими націями виявилася глибш ою за обопільну користь, за людський глузд, за життя” (стор. 219). Проте Віктор — інтелектуаліст, "інтелігентна мар миза”, "мамин синок” (як образливо називає його колеґа-підпільник), "озброєний понадчуйним почуттям самозбереження” і відмовляється від активної участи в підпіллі: ” Я політики цурався й цураюся. Та ще не маю віри в наш обезголовлений народ” (стор. 291). У Віктора, у Лисенків узагалі ’’органічно поєднано щиру повагу й любов до народу з лютою зне навистю до народофільства, ідейного народництва, до канонізації народу, коронування дядька” (стор. 239). У "Полтаві” Віктор уже вибрав свій шлях українського письменника і він свідо мий великої своєї місії і величезних перешкод на шляху до її здійснення. Віктор, у час воєнного лихоліття, намагається ’’скористатися з волі й незалежности... від видавця й навіть від читача” і починає свій перший роман: Це буде живий реєстр важли вих для людини порухів душі й дум ки... Це єдиний шлях до усвідомлення сутности як своєї власної, так і обез головленого — в котрий раз! — в революцію суспільства...” (стор. 14). "Сюжет мені не потрібний” — каже Віктор, alter ego Ізарського. — "Мені лише й треба — заглянути в серце мого сучасника й викарбувати на папері, розгорнути побачену в ньому правду на всю широчінь і цілком при родно та просто” (стор. 14). "Полтава” писана в 1974 році, і автор вкладає в уста Вікторові гіркий досвід еміграційного письменника: "Треба бути з породи Дон Кіхотів, тре ба відірватись від звичайних уявлень про літературну творчість і про саму літературу. Приготуйся, Вікторе, що будеш ти автором і читачем однора зово, solo, solo! Весь гонорар твій — насолода від праці над рукописом!” П р о д о в ж е н н я на с т о р . 15 14 НАШЕ ЖИТТЯ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
