Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
козачковим кроком довкола господарів, колядники заворожували їм урожай хліба, овочів і плодючість: ” В кождім куточку по діточку” , якщо господарі були ще молоді. Культовий характер кругляка характеризує ось ця пісня: ”А дівчина молода! Вискочила з города, Там копала коріння, З-під білого каміння. Варила го в молоці, Чарувала молодці. Ще корінь не скипів, А вже вівчар прилетів!” Якщо господар тримав пасіку, тоді колядники заходили до пасіки, де танцями й співом заворожу вали пожиток на бджоли. Вони скидали свої шапки на одну купу, нахиляли топірці до середини кола й танцювали довкола, щоб бджоли велися й трима лися під час вирію своєї пасіки. Господиня обкидала колядників зернами пшениці та насипала зерна до шапок. Колядники підходили до неї танцем і, співаючи, висипали пшеницю їй у фартушок, значили топірцями хрестики на снігу й знову брали господа рів до середини кругляка. Мотиви гуцульських танців кругляка, кола й колеса були символами безконеч- ности й вічности. їй також не бракує в мистецтві всіх інших європейських народів. Цей відвічний мотив кола був поширений і в церковнім мистецтві у формі круглих вікон та вітражів. Символіка колядок Закінчивши церемонію танців і співів на подвір’ї і в пасіці, колядники заходили в хату і щойно тут наступало властиве свято коляди. Н апроти колядників виходили господарі, широко відчиняли двері до хоромів,вітали їх і частували калачами й горілкою. Господиня підходила до вибірці, брала від нього церковний хрест і обвивала грубо повісмом. Чинність ця мала свою глибоку символіку. Згідно з апокриф ічною легендою ’’Хожденіє Богородиці по мукам” — піде Богородиця перед страшним судом до Христа: ”Ой, сів Христос та вечеряти, Прийшла до Нього та Божая Мати. Прошу Тебе ключі дати, Піду грішні душі з пекла випускати”. Одержавши ключі, піде Богородиця до пекла і занурить повісмо, яким господиня обвинула хрест, в кип'ячу смолу. Всі грішні душі, яким вдасться зловити за повісмо, витягне Богородиця з пекла і врятує їх від вічної кари. Мотив рятування грішних душ Богородицею був у різних варіянтах дуже поширений по всій Україні і знайшов свій відгомін також у гуцулів. У хаті наступала правдива забава, мов на толоці. Одні плясали, а інші витанцьовували гуцулки з госпо динею і її дочками, гостились печенею, голубцями і драглями, запивали вином і горілкою. По якомусь часі береза давав дзвінком знак, що час починати коляду. Він рецитував з пам’яті текст коляди голосно й повільно, а колядницька дружина повторювала за кожною строф ою в такт музики рефрен (заклин): "Дай йому Боже щастя, здоров’я!” . Словами першої колядки звертався береза безпосередньо до господаря: ”Ой, наш братчику, сідай коло нас! (Колядники хором:) Ой, дай Боже! Сідай коло нас та й послухай нас. Будемо ми тобі ґречне співати, Ґречне співати і колядувати. Сідай коло нас та й не сам з собов, Ой, не сам з собов, з своєв ґаздинков. З своєв ґаздинков та й діточками, З діточками та й овечками, З овечками та й коровками, З коровками та й кониками, З кониками та й бджілками, Зі всев судинков та й маржинков”. Репертуар колядок був дуже різноманітний. Перше місце займали величальні колядки для госпо даря, господині, їхніх дочок та синів і для померлих членів родини. Далі йшли колядки з мотивами міто- логічними, казково-фантастичними, морально- повчаючими, апокрифічно-релігійними, весільними, військовими і хліборобськими. У колядках від дзеркалювалися впливи та елементи української культури й життя з різних епох, середовищ та кіл українського народу. Згадаємо тут лише мотиви величальних колядок, що належать до перлин української колядницької поезії. Береза, виголошуючи текст колядок, закликав та заклинав на дім, родину і живий інвентар господаря, багатство, щастя, любов і мир. Це була провідна думка всіх давніх колядок з обрядово-символічним змістом. Кожна лю дина носить у грудях постійну тугу за кращим життям. За ним тужили і тужать досі наші земляки вдома. Це бажання сповняв береза, від відуючи господарів з колядою. ’’Бажальний елемент", — казав Володимир Петров, — був основною й найважливішою частиною колядської пісні” (ЕУ, т. 1, стор. 257). Береза розмальовував в уяві господарів фантастичні образи щастя та багатства як реальну дійсність. Робив він це за допомогою описів, поетичних порівнянь, метафор, гіперболь, символізмів та проекцій цих образів у космічний простір. У центрі цих образів стояв завжди господар, його родина й дім. Береза утотожнював його з місяцем, його дружину з сонцем, а їхніх дітей з ясними зірками. їм служили й про них дбали плянети, стихійні сили, дерева, звірята й уся природа. Образи щастя, мальовані яскравими кольорами або словами, мали свою глибоку символічну вимову. Вони притягали те, що на них було намальоване пензлем або словами. Це не була іронія авторів колядок. Саме в безмежному пере більшуванні (гіперболі) лежала сила заклинання та закликання бажаного щастя й багатства вели чальних колядок. Дорогою символічного думання й утотожнювання символів життя з мрією досягав береза своєї цілі. Д окінчення буде 10 НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1978 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
