Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ РІЗДВО В НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ І ОБРЯДАХ П р о д о в ж е н н я Свято коляди У своїй первісній формі збереглася коляда най довше на Гуцульщині. Мені довелося бачити гуцульське колядування в Жаб’ю і в Криворівні, брав я в ньому активну участь і досі стоїть воно мені виразно перед очима. Гуцульщина живе ще в нашій пам’яті. Приготування до коляди починалися вже на Миколая. Кожна колядницька дружина мала 12 до 14 чоловіків різного віку. Були це вибрані хлопці, не карані, сини поважних господарів. Провідником колядників був вибірця, переважно старший церков ний брат. Його завданням було йти попереду коляд ників і нести церковний хрест. Справжнім провід ником колядників був береза. Цей титул, бал- канського походження, означав у румунів маску. Румунські та болгарські берези носили на голові маски цапа, вовка або птаха. Гуцульський береза не мав маски, тільки титул, що заступав маску. Береза був старший віком, здібним актором і організатором цілого колядування, добре знав багато коляд і мав здібність розважати людей. Він привчав хлопців колядувати й танцювати. До однієї колядницької дружини належало: 8-10 плясачів (танцюристів), 1 скрипара, 1 трембітара, 1 міхоноша ("кінь”) і 1 колядника, перебраний за "козу” або "діда". До обов'язкової ритуальної ноші колядників належали: баранкова чорна шапка, вишивана сорочка, широкий ремінний пояс з прикрасами, кептар з дорогоцінними аплікаціями, сердак з китицями, штани (гачі) з червоного або чорного сукна і чоботи або постоли з червоними сукняними онучами, обв’язані білою волічкою. У ру ках колядники тримали дерев’яні топірці з мосяж ною сокиркою, прикрашеною різними орнаментами. До правої руки прив'язували хустинкою дзвіночки. Гуцульська коляда починалася в перший день Різдва по Службі Божій біля церкви й тривала аж до Водохрища (свята Йордану). Колядники ставали перед церквою в ряди, кожна дружина окремо (4-6 рядів). При акомпаньяменті скрипарів, трембітарів і флористів танцювали вони спільно старовинний та нець пляс (плесь) довкола церкви і співали при цьо му відповідні пісні. Мешканці всього села й гості творили шпалір і приглядалися цьому імпозантному видовищу. Плясом починалася й кінчалася кожна коляда. Це був давній обрядовий танець. Він часто згадуєть ся в церковній літературі минулих віків. Церква поборювала пляс разом з колядами та іншими народними ’’бісовськими ігрищами”. Пляса танцювали колядники завжди в одному напрямі ”за сонцем”, парами або в рядах, біля церкви або на подвір’ї священика. На Гуцульщині й на Покутті нази вали колядницьких танцюристів плисаками, Д-р ІВАН СЕНЬКІВ плисачами або плисанниками (плесанниками). В Жаб’ї і Криворівні ллясано по три пари одна за одною. Плясачі підскакували легенько з однієї ноги на другу, похитувалися в такт мелодії пляса то вліво, то вправо, вимахували перед собою топірцями і співали плясанки. Також завжди плясали на подвір’ї господарів. Плясом наближалися втричі до хати, тут присідали, викручувалися на правій нозі й знову поверталися: ”М и д о в ас, д о в а с , д о в а ш о ї х ати , Чи п о з в о л и т е н ам ту т п л е с а т и ? М и си п у ст и л и в в и с о к і го р и , А й д и ж за гр іш м и та й д о к о м о р и К л ю ч ек и б е р и , с к р и н к и р о зм и к а й , С к р и н к и р о зм и к а й , н а м гр о ш і д а в а й . О й , д а в а й , д а в а й , н е за т и н а й с я , Н е сх о ч е ш д а т и , н е п ід е м з х ати !” До цих наполегливих і повних гумору пісень належала ще міміка обличчя, очей і рук. Світський характер плясу і співанок, що не дуже пасував до поваги коляди, пояснював Михайло Грушевський впливами на коляду різних професійно-зарібкови* дружин — скоморохів, які від віків мандрували пс українських містах і селах, вели з собою дресовани> ведмедів та собак і розважали людей на весіллях відпустах і публічних місцях своїми жартами, танцями й співом. Другим обрядовим танцем колядників був кругляк (круглєк). Вони ставали колом, тримаючися за топірці або руки, а до середини кола брали господаря з господинею. Танцюючи не подвір’ї НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1978 9 Свячення води на річці. Ілюстрація з "Гуцульщини" В. Шухевича Blessing of the water on the river. Illustration from "Hutsulshchyna" by V. Shukhevych.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
