Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Правда, можна ще говорити про збереження українського фолкльору (танок, страви, звичаї, народний спів, музика і. т. п.), які до речі стоять на дуже високому рівні в порівнянні з фолкльором інших народів, але в обличчі зумисного здушування української духової культури і української мови в Україні, на нас лежить обов’язок зберігати нашу духову культуру і, її продовжувати, а без знання української мови серед молодої ґенерації цього зробити не можна. Наш визначний науковець Іван Головінський пише:... ” В додатку до збереження української мови в нашому шкільництві, важливим, а заразом і тяжким завданням є розвивати укарїнську мову як НАУКОВУ. Це в першу чергу є важливим з уваги на нашу високошкільну молодь, яка потребує приміру ЖИВУЧОСТИ нашої мови, і то не тільки розговірної щоденної мови, але і наукової...” * і на цьому відтинку неоцінену услугу віддають нам наші УКРАЇНОЗНАВЧІ школи. Та ці школи в останньому десятиріччі зазнали помітних втрат. Із 10.000 учнів в половині 1960-тих років залишилось за десять років тільки 3.500, тобто за 10 років фреквенція у них знизилась на 65% (сік!). Правда, згідно з американською статистикою обнизилось число подруж, знизилась популяція, зменшилось число дітей в американських школах (число учнів від 14-24 р. життя в р. 1965 було 56%, у р. 1975 було 55%)*, та ця знижка не стоїть у жадній про порції до знижки дітей у українських і україно знавчих школах. Отже таки наші батьки теперішньої молоді у шкільному віці, здержуються посилати своїх дітей до українських шкіл, у яких вже від довшого часу ведеться відділи і для англомовних дітей. Цих кілька думок піддаємо під розвагу і вирішення сьогоднішнім батькам нашої молоді, а особливо нашому жіноцтву, яке має таке вагоме слово у вихованні і навчанні, а навіть і у формуванні майбутнього світогляду ґенерації, що йде на зміну... "’’Українці в американському і канадському суспіль стві” ст. 138 "’’Українці в американському і канадському суспіль стві” ст. 101 *’’Рідна Школа” квітень 1977. *U. S. News and World Report ст. 50-51 коли взяти до уваги, що сам район Карпат нараховує окремий тип вбрання гуцулів, бойкій і лемків. Та чому звати центральну Галичину північним При карпаттям? Це дезорієнтує. При ближчому розгляді бачимо, що авторка зараховує до того району Сокальщину і частину Тернопільщини. Трудно це вбрання лучити з мешканцями Карпат (хіба в деякій мірі з бойками). Цей район можна б радше назвати галицько-волинською рівниною. На кінці книжки вміщені висновки. Тут авторка подає ще раз коротку характеристику районів при чому стверджує, що кожен тип убрання творить стильовий ансамбль. Окремо й дуже побіжно вона обговорює орнаментику. А годилось би подати стильові джерела нашої орнаментації так, як вони розвинулись у поодиноких етнографічних районах. Та можливао це було б уже надто великою спеціялі- зацією. На кінці Катерина Матейко присвятила ще один розділ змінам одягу. Про те багато говориться в кожному розділі, а особливо в районі Півдня України, що найскорше піддався індустріялізації і її впливам. Але авторка обговорює зворотний хід, себто вплив народнього одягу на міський побут. Будинки моделів в Україні щораз бульше пристосовують форми нар. вбрання і орнаментацію до сучасної жіночої і чоловічої сильветки у місті. До того долучується також промисловість, яка починає випускати тканини з народніми взорами. Хочеться вірити, що ця течія розвинеться й оправдається, бо врешті послідовна русифікація може й цей знак окреміш- ности усунути. Та як воно не було б — книжка Катерини Матейко є важливою подією дослідництва нашої матеріяльної культури. її повинні придбати всі драматичні гуртки, хори, школи українознавства. Вона може усвідомити нас і допомогти у стильовій відбудові наших репрезентаційних виступів. Біда тільки, що при всій дбайливості видання її наклад смішно малий — 9,000 на всю Україну і спрагнені такого матеріялу наші поселення. Такий власне вислід видавничої політики УРСР. п с ТРЕТЬОГО СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНСЬКОГОПРОПАМ’ЯТНА КНИГА ЖІНОЦТВА З нагоди Третього Світового Конгресу Українського Жіноцтва, що відбувся в Торонто 26-29 травня ц. p., появилася чепурним виданням про- пам’ятна книга, зредагована колегією під головуванням Лідії Бурачинської. У склад колегії входили: Стефанія Бернадин, Оксана Ґенґало, Ярослава Зорич, Наталія Пазуняк, Ірина Пелен- ська, Стефанія Савчук, Олександра Селепина, Марія Солонинка, Володимира Ценко, Марія Харина. Обгортку скомпонувала мистець Таня Кравців. Книга великого формату (81/2 * 11 цалів) на доброякісному папері, має 236 сторінок, в тому 144текстові,решта — це привіти й оголошення. Книга оживлена численними збірними й груповими світлинами. Книга починається благосло венням Конгресу ієрархами обох наших Церков — письмом Патріярха УКПЦ Йосифа Кардинала Сліпого, Митрополита УПАЦ Архиєпископа Мстислава й Апостольського Адміністратора Філядельфійської Архиєпархії Василя Лостена та приві том від Президії СКВУ. Огляд праці СФУЖО в другому етапі її існування (1959-1977) дає Ірина Пеленська. Решту книги виповняють огляди праці складових організацій СФУЖО. Д о к ін ч е н н я н а о б к л а д и н ц і НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1977 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
