Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вміли відрізнити, хто звідки. І ось гордий космацький ґазда, з яким поверталися ми до пластового табору, ідучи вузенькою стежкою-плаєм, оглянувся вниз на громадку людей під церквою та й з гордістю сказав: "Усі красні, але наш космацький одяг це як ’’цвіт серед трави". І так або подібно думав, мабуть, кожен із присутніх про свій стрій, бо для кожного цей з його села був найкращим. Яка ж шкода, що не маємо такого багато матеріялу з інших околиць і сторін нашої барвистої України, і як добре, які вдячні ми Володимиру Шухевичові, що він не жалів труду і коштів та збирав упродовж років інформації й описи не лише одягу, але й усіх ділянок культури та побуту гуцулів. Має він, очевидно, послідовників, етнографів, які студіюють і опрацьо вують усі області нашої країни. Маємо їх і тут. Згадаємо хоча б Стеллю Варнік, яка в далекому стейті Вашінґтон, у місті Сієтл, зацікавилася українським одягом. Студіюючи в уні- ОКСАНА ЛУКАШЕВИЧ-ПОЛОН РЕФЛЕКСІЇ ПРО ВЕНЕЦІЮ Напередодні нашого від’їзду до цього казкового міста, Венеції, я живу ще й досі споминами, колись там пережитих хвилин... І саме тому хочу поділитися з вами, моїми думками-рефлексіями про чар цього міста, який і досі зберігаю, як скарб, в свойому серці... Венеція, це, здається, єдине у світі місто із своєю специфічною індивідуальністю. Мерехтливі безшум ні канали, романтичні пісні ґондольєрів, розкішні палаци, які немов вдивляються у свої відбитки в ти хих водах, несуть нас із собою у спомини давно-ми- нулого... Великі будівлі зі спокоєм та байдужістю глядять на цілі покоління, які ось тут, попри них перепливали цими тихими водами, на протязі століть... Венеція живе своїм власним, питомим життям почерез віки... Вона все та сама! Чи в таємничих ляґу- нах ночі, чи в блискучих ранках сходячого сонця! — Вона все та сама в сміху-радості, чи в плачі-зіт- ханні... Існування Венеції протягом п’ятнадцятьох сто літь, створило її давню та оригінальну індивідуаль ність! Вона залишиться живою в людській пам’яті на віть тоді, коли б щезла в пісках та водах ляґун... В ній є завершена не лише артистична, але й романтична цілість! — Це краса, на яку можемо дивитися, як на завершену цілість, яка приваблює своїм вічним чаром... Давнина у Венеції проіснувала незмінною до наших днів! І саме у Венеції можна відчути подих іншого світу, якого не відчувається в жадному європейсько му місті! Поспішному подорожникові, Венеція дасть змогу доторкнутися тільки до свого зовнішнього поверховного вигляду. Та мандрівникові, що намагається цілою душею вглибитися та пізнати минуле Венеції, вона відкриває таємниці свого мину лого. Не диво, що перші поселенці, втікаючи перед жахіттями Аттіли та гунів у п’ятому столітті, вибрали собі це місце серед води, як свій життєвий простір, місце, що мало дати початок існуванню цього чарів ного та таємничого міста Венеції. Венеція стає багатою та незалежною. В часах раннього середньовіччя розростається в могутню морську потугу, стаючи пострахом для своїх сусідів... Сьогодні кожний відвідувач Венеції, може знай ти пару кроків від гамірного руху головних доріг міс та, тихі та спокійні вулиці-канали, де справді душа середньовіччя ще живе, де існує ця духова та мистецька столиця із своїми невичерпаними скарба ми минулого! Чи ж дивно, що Венеція манить нас, ще раз повернутись до неї! Повернутись не чужинцями, але знайомими, щоби знов поглянути на величаві тради ції минулого! Наша мрія стала дійсністю, коли одержали стипендію на продовження наших докторських сту дій з ділянки філософії і естетики у Венеції... І залишиться Венеція сама для себе... Як існувала, так дальше буде існувати для себе... Є столицею без країни... Володаркою без імперії... К е п т а р і у б ір голови H ead d ress a n d sleeveless ja c k e t (k e p ta r) e la b o rate верситеті "костюмологію" вона свою маґістерську працю посвятила україн ському одягові, а опісля зосере дилася на гуцульському, бо мала близько, у Ванкувері, збирачів, які доставили їй матеріялів для цієї праці. Таким був проф. Гуцуляк, який недавно помер, залишивши велику збірку гуцульського мистецтва. Про Стеллю Варнік, яка приїжджала до Нью-Йорку, і про її працю напишемо ще докладніше. Тепер тільки згадуємо її як ту, яка, ідучи за голосом крови, поцікавилася культурою гуцулів, спеціяльно гуцульського одягу, але в пов’язанні із побутом і життям. *”Гуцульщина" В. Шухевича, том І, розділ VII, стор. 120, Гуцульська ноша, зберігаємо мову оригіналу. У цьому ж числі даємо нотатку про книжку Катерини Матейко про україн ський одяг. Як сказано, в’яжемо ці теми з виставкою в Українському Музеї, яка буде відкрита якраз у місяці жовтні. 20 НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top