Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Річна К ам , я к а пливе ч ер ез К е м б р ід ж К а т C re e k a t C a m b rid g e U niversity ких канойках, які безтурботно пливуть по ледь рухомій воді. Дивлячись на цю красу довкола мене я жалувала, що за кілька тижнів мушу вернутися до своєї школи в Нью-Йор ку. Та може так і краще, бо кому хотілося б учитися в бібліотеці, коли Кам та верби та ясне сонце такі привабли- Покинувши Cambridge, ми верталися до Лондону кру ченими доріжками, обминаючи головні дороги. Це дало нам змогу поглянути на красу англійських сіл, які інколи протиснулись поміж двома горбами, а часом розложились вигідно посеред широких рівнин. Ці маленькі села зі своїми барвистими городами, які обводили низькі білі хатки з солом’яними стріхами, видавали з себе чарівну, казкову атмосферу. Мені здавалося, що наш переїзд через ці села в гуркотливім автобусі якось порушував їх скромність та природність, саме те, що місцеві жителі намагались зберег ти в теперішньому світі. Хоч уже смеркало ми ще затрималися в місті Рочестер, яке здобуває славу за свою норманську, середньовічну катедру. Ця катедра часто згадана в творах англійського письменника Діккенса, який перевів свої перші та останні дні життя недалеко. Нас провадили дорогами де Діккенс ходив та в його улюблені місця. Різні постаті з його новель: David Copperfield, Scrooge, Oliver Twist ввижались мені яскравими та невимовно живими, коли я ходила кроками їх творця. Повернувшися до Лондону, ми зразу пішли на розвідку, шукаючи цікавих місць на оглядини. Перша наша знахідка була палата королеви Матері. З вулиці будинок виглядав так, як його сусіди: високий, темний та простий. Та коли ми зайшли в середину через вузький провулок, ми опинилися на відкритім дворі, а в кожних дверях стояли два королів ські сторожі. Це була моя перша зустріч з цими чоловіками в червоно-чорних мундирах, і можете уявити мою приєм ність, коли я побачила, що ми натрапили на церемоніяльну зміну сторожі. Струнко, праворуч, до звіту глянь — так як наші пластуни, вони все виконали прецизно, та парами, однорідним кроком вимаршувапи на свої пости. В Лондоні безліч музеїв і часом при кінці втомливого дня мені здавалося, що я перейшла через кожний. Картини, скульптури, експонати пересувались перед моїми очима та зникали в далеких кутках моєї пам’яті. Та одне місце, де я могла пересиджувати днями, була Національна Ґалерія Ми С т о н е г е н д ж S to n e h e n g e стецтва. В ній час посувався вперед картинами мистців — починаючи від старинних ікон, почерез твори Тіціяна і Да Вінчі, Ван Ґоґа та Моне, а кінчаючи на модерних креаціях теперішніх мистців. Одна з наших експедицій завела нас аж на річку Темз, до славного Tower Bridge. Його два делікатні тереми та вузький прохід, що іх сполучає, є атракцією для глядачів Лондону. Напроти Tower Bridge стоїть Tower of London, покриваючи 18 миль землі. Його збудував William the Conqueror, щоб захищати місто Лондон, та згодом це ста ло місцем ув’язнення або смерти визначних постатей англійської історії: другої та п’ятої жінки короля Генріха 8- го, Анни Болейн та Катерини Гавард, Єлисавети 1-шої, Sir Thomas More та безліч інших. Хоч в Англії майже всюди старе стоїть поруч нового, є одне місце, де здається, що час став нерухомо в 1300 році перед Христом, де одинока пригадка теперішнього часу це велика, сіра паркова площа, заповнена автобусами, які привезли туристів оглянути цю загадку. Я говорю про Stonehenge Скрутивши з головної дороги ми їхали кілька миль порожньою доріжкою попри пусті висохлі поля та ніжно-заокруглені гори. Вже здалека було видно темні кам’яні форми уложені в коло посередині рівного поля. Ми приїхали на місце коли сонце зайшло і ледь - помітна мряка осіла на Stonehenge, надаючи всьому таємничу атмос феру. Копи додати до цього, що дослідники ще до сьогод ні не знають причини, чому це було побудоване то по мені дійсно пробігпо почуття чогось нереапьного, чогось зпо- вісного. Є різні теорії що до функції цієї будівлі. Одні знавці твердять, що це був храм сонце-поклонників, бо в найдов ший день в році, 21 червня, сонце світить через вхід на са му середину. Інші думають, що Друіди побудували Stoneh, священики Англії та Франції, які жили два або три століття перед Христом. Та це все тільки теорії і мабуть ми ніколи не дізнаємося які церемонії справді діяпися в доісторичних часах між цими кам’яними сторожами. Англія це країна контрастів і кого цікавлять старинні історичні пам’ятки або Picadilly Circus, схожий на Нью- йоркський Greenwich Village першорядні крамниці, які обслуговують перебільшено штивну клієнтелю або славні торги Портобело дороги, схожі на Нью-йоркську Orchard Street гучні, рухливі вулиці Лондону та настроєві, спокійні краєвиди сільських місцевостей, це все напевно там найде. 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
