Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олена Лотоцька голова СУА Т ож що є жінка? Дайте зрозуміння їй Та признання й пош ану без умов! Бо жінка — це залізне терпіння, Це смілість, сила, ласка і лю бові (Тет яна Волош ка) З Божої волі відійшла від нас у вічність голова СУА сл. п. Олена Лотоцька. Усі ми свідомі, якої великої втрати зазнав СУА. Небуденна людина, сильного характеру й віри, Вона знала, що тільки при співпраці жінок Вона зможе запевнити нашому Союзові його великий ріст і успішну працю для народу. Це була рідкісна жінка, привітна, рухли ва і працьовита. Цю довгу низку своїх прикмет Вона зуміла використати і принести плоди з них у дарунок для свого обездоленого народу. Вона не тільки працювала повсяк часно для свого народу, але й уміла гідно репрезентувати його назовні. Але, на превеликий жаль, наш світ створений так, що всьому приходить кінець. На наших очах відходять одна по одній і прямують до пристані заслуженого спочинку визначні наші діячки. І так, на жаль, не стає поміж нами представниць старшого покоління, які жертвенно виконували важкі національні обов’язки. Свою велику любов до праці на народній ниві Покійна привезла з собою ще з рідного краю. І саме тому, коли Олена Лотоцька відійшла у засвіти, то здавалося, що й наш рідний край ще далі віддалився від нас. Ми, новоприбулі, що привезли з собою чималий досвід праці на громадському полі, охоче відгукнулися на заклик голови СУА і стали їй у допомогу. Пишучи цей спогад, хочу накреслити декілька прикладів. Коли СУА закупив дім у Філядельфії, Олена Лотоцька насамперед виділила приміщення на світличку для наших діточок. Вона ж бо знала, що наше майбутнє в діяспорі цілковито залежить від умілого виховання в національному дусі нашої дітвори. Бож у світличках приділяється найбіль ше уваги для національного самопізнання і росту нашої дітвори. Пам’ятаю день урочистого відкриття першої світ лички в 43 Відділі СУА Філядельфійської округи. Я гля нула на Олену Лотоцьку й побачила, що її очі зрошені сльозами на вид маленьких діточок (а було їх тоді 40). Можливо, Вона думала тоді про своїх дітей, що були під її материнською опікою. З Божою допомогою, її діти і внуки стали добрими громадянами, взявши собі за приклад свою маму, яка всю свою посвяту віддала справі організування українського жіноцтва, що в тодішній час опинилося на роз доріжжі. Відвідуючи Відділи СУА, Покійна придбала не одну цінну старовинну річ та зберігала її дбайливо, щоб згодом передати Музейній Комісії. Бувши головою СУА, вона завжди дбала про добрий зовнішній та внутрішній вигляд будинку, де містилася Централя СУА. За час свого головування Покійній доводи лося вислуховувати іноді гіркі й звичайно безпідставні докори й неґативні зауваження, але Вона завжди приймала їх зі спокоєм і рівновагою. Словом, уміла очолювати й гідно боронити свою установу, якій посвятила жертвенну працю, унаслідок чого стала прикладом для всіх а головно для наступних поколінь. Але, на жаль, прийшов час і Вона, як і інші, відійшла від нас — відійшла спокійно і скромно, бувши свідомою, що її праця не пішла намарне. З Її смертю СУА втратив не тільки невтомну працівницю для своєї організації і свого народу, але й дорогу приятельку для всіх потребуючих Її поради й допомоги. І тому пам’ять про цю шляхетну людину зали шиться незабутньою в моєму серці, а Її живий образ стоя тиме назавжди переді мною. Нас учать, "на минулому будується майбутнє”. Це безперечна істина, але, на жаль, не для всіх. Для прикладу наведу ось такий випадок, тісно пов’язаний із відходом у вічність сл. п. Олени Лотоцької. За стародавнім звичаєм, після Її смерти Окружна Управа СУА у Філядельфії влашту вала поминальний обід, на якому всі присутні мали змогу, як годиться, спом’янути Покійну й належно Її вшанувати. Управа Окружної Управи СУА під проводом своєї голови Ліди Дяченко приготувала все якнайкраще. Та яке ж було здивування, коли після Служби Божої заля світила пусткою. І тут само собою виринає питання: невже так скоро пішла в забуття довголітня жертвенна праця Покійної для своєї організації і для свого народу? Мені дуже прикро про це згадувати, але, коли призадуматися глибше над таким став ленням до своїх чільних діячок, то мусимо прийти до вис новку, що нашій організації СУА таки чогось бракує. Проти цього всі ми мусимо протидіяти, поки ще час. СУА працю вав жертвенно, ми всі вклали чимало труду і грошей на потреби нашої організації і на загальнонаціональні цілі, лише одне призабули: виробити в наших членок почуття пошани й любови до своєї організації, а зокрема до її про воду. А тільки тоді наше наступне 50-ліття буде виправ дане. Це моє бажання, як довголітньої членки СУА. Анна Богачевська членка 43 Відділу СУА В ІС Т И З О С Т А Н Н Ь О Ї Х В И Л И Н И ПІДВИШКА ПЕРЕДПЛАТИ ’’НАШОГО ЖИТТЯ” Головна Управа Союзу Українок Америки, яка відбула свої наради в днях 5-6 листопада 1977 р. ухвалила підвиш ку передплати наш ого ж урналу на наступний, 1978 рік до висоти 11.00 дол. Ближчі подробиці подамо у наступному числі враз з резолюціями і ухвалами Головної Управи. Сл. п. Олена Л от оцька в бю рі Цент ралі СУА у Ф іл я дельфії Olena Lototska at UNWLA headquarters in Philadelphia. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1977 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
