Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
декілька жовтих грибів-поганок творили якби деко рацію дерев’яного широкого стола-пня. — Тут п’ємо чай, підвечіркуємо. — каже Іванка — ми якраз спізнилися, на столі осталося ще тільки накриття. — А щож це таке ті сірі речі? — питає Катруся. — Це лушпиння. Ми вживаємо це як чашки до чаю. Літом я збираю ожини, що ростуть при дорозі — розказує Іванка — Ми їх їмо на підвечірок. Тепер осінь, уже пізно на ожини. Восени, інколи знайду горіх і розлуплю його каменем. О, як я хотіла б жити тут, а не в місті — сумовито каже Катруся. Щось поворушилося й зашаруділо в молоднику. Катруся налякалася. — Іванко, що то було? Чи це, може лісові мавки?! — Ні, це, мабуть, знову якийсь крілик, а може, пташка. — вияснює Іванка — Завжди можна пізнати, коли йдуть мавки. Вони мають дзвіночки на своїх черевичках. — СПРАВДІ?! — дивується Катруся. — Так, вони мають зелені черевички з моху, а чубики задерті вгору. На кожному чубикові маню сінький золотий дзвіночок. О, Іванко, мені здається, що я чую дзвіночки. Як думаєш, може, мавки знову вийдуть сюди? — Ні, Катрусю, не сьогодні. Смеркається, а вони ніколи не виходять після заходу сонця. Вертаймося додому. Мої мама й тато напевно вже неспокійні. Дівчатка поволеньки завернули додому. Вони йшли побіч соснового гаю, а потім через поле. Дере ва не вражали уже своїми багатими, соковитими кольорами як при денному світлі. Тепер їхні чорно- пурпурові силюети видніли на тлі потемнілого у сумерку неба. Здалека чути було дзвінок. Це мати Іванки скликала на вечерю. Текст і ілюстрації: Ольга Марищук. ГАЛЯ І КАЧЕНЯТА ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК ГОП-ГОП, КОЗУНЮ Галя, дівчинка мала в жменю хлібчика взяла, простягає рученята: ’’Пригощайтесь, каченята!" Г. ЧОРНОБИЦЬКА. УКРАЇНКА Я маленька українка — Це сусіди знають, Українським "добридень!" Всі мене вітають. До садочка я ходжу З дітками малими, Рідну мову знаєм ми, Любим Україну. І веселі, як пташки, Жваві, працьовиті, В українському садку Виростають діти. К. ПЕРЕЛІСНА Українська народна приспівка Печу, печу хлібчик Дітям на обідчик: Меншому — менший, Старшому — більший, — Шусть у піч, шусть у піч! СЛОВНИК ПТАХІВ Бузьок-лелека — stork Вільшанка — robin Ворона — crow Горобець — sparrow Гуска — goose Дятел ь — woodpeeker Жайворонок — lark Зозуля — cuckoo bird Індик — turkey Качка — duck Крук — raven Ластівка — swallow Лебідь — swan Українська народна пісенька Гоп-гоп, козуню, Гоп-гоп, сіренька, Гоп-гоп, біленька! У нашій кізоньки Чотири ніженьки. Лелека-бузьок — stork Орел — eagle Пава — реасоок Пелікан — pelican Пісочник — sandpiper Сова — owl Сойка — jay Соловейко — nightingale Сорока — magpie Струсь — ostrich Чайка-Мева — sea gull Чапля — egret Чорний дзізд — black bird Яструб — hawk НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1977 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
