Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРАЦЯ ПРО МАРКА ВОВЧКА Нечасто трапляється нашим студенткам славістика, що їм удасться опрацювати українську тему. Таку нагоду мала докторантка Роксоляна Бурачинська, якої докторська праця мала за тему письменницю Марко Вовчок. Роксоляна народилася у Львові й малою дитиною подалась разом із матір’ю і бабунею у велику мандрівку. Її батько д-р Ераст Бурачинський служив тоді в 1 Українській Дивізії і під Бродами попав у полон. Та щасливим поворотом долі вдалось йому повернутися і наново об'єднана родина виїхала до Австралії. Про живши тут 8 років вони перенеслися до США, де осіли в Чікаґо. Закінчивши середню школу там же, Роксоляна стала бакалерем із російської мови в 1964 р. в Уні верситеті Ілліной, а маґістерію здобу ла з того ж предмету в 1966 р. у тому ж університеті. Короткий час працювала у Конгресовій Бібліотеці, навчала української мови в Інституті Мови у Вашінґтоні, була інструктором німецької і російської мови в Менс- філд Стейтовому Коледжі. Та її тягнуло завершити свою освіту докторатом. Врешті відкрилась для неї можливість в Університеті Вандербілт у Нешвіл, Теннесі. Там вона відбула приписані вступні іспити і почала працювати над тезою. Рівно часно працювала в тому університеті як навчальний асистент у слявістичному й німецькому департа менті. Темою докторської праці була — "Свобода в житті і творчості Марка Вовчка”. Праця над світоглядом письменниці вимагала докладних студій її життєпису, не згадуючи вже про її твори й листування. Це взяло їй кілька літ, одначе дало їй велике вдо волення. В дослідах над творчістю цієї письменниці появилась нова цінна праця. Молода дослідниця вже стала професійно працювати. Що гитати? Чортківська Округа, Історично-ме муарний збірник. Нью-Йорк, Париж, Сідней, Торонто. 1974. 927 ст. Збірник Чортківської Округи — це нове регіональне видання, що поя вилося в останньому часі. Впоряд ники його уложили матеріял за пев ним пляном. У загальній частині вміщено історичний огляд та пере гляд визначних людей, що вийшли з тієї частини зах. Поділля. Опрацьо вано також шкільництво і читаль- няний рух. А в дальшому йде огляд чотирьох повітів — Чортківського, Ко- пичинецького, Борщівського і Залі- щицького. Це багатий матеріял. У кожному повіті обговорено наперед історичні пам’ятки, організоване життя, шкіль ництво. Є також згадка про місцевих діячів у різних ділянках життя. А потім перехід до характеристики кожного села. Це останнє у формі спогаду, що включає опис села, його побут, еконо мічну підставу, місцеві товариства і події у часі обох воєн. Між цими спога дами відзначається спогад д-ра М. Ро- сляка про большевицьку окупацію в pp. 1939-41, Лева Ясінчука про с. Біло- божницю, Івана Заваликута про Копи- чинці, д-ра Михайла Соневицького про Гадинківці, інж. Івана Романюка про Мельниччину і Борщівщину, інж. Мирона Левицького про Більче Золоте, інж. Романа Коцика про Заліщиччину, д-ра Лонгина Горбачев- ського про с. Товсте. З жалем зауважуємо, що як в усіх збірниках, так і тут дуже слабо насвіт- лено працю жіноцтва. Тільки в од ному Борщівському повіті є окремий огляд Філії Союзу Українок, що його опрацювала колишня її голова Ірина Лунева. Є згадка про Філію СУ в статті Олени Росляк про громадське життя Чорткова. У перегляді товариств Заліщицчини є коротка згадка про Філію СУ під проводом Марії Бараник. А в Копичинцях зовсім того немає. Є скупі згадки про окремих жінок, працівниць на громадській ниві. Це є кооператорка Євгенія Криницька з Ґермаківки, учительки Олена Іль- ницька з Залісся, Антоніна Паладій- чук з Більча Золотого, Дуткевичева з Шишківців, Льонгіна Шанковська, дружина священика, з Нижбірку, Михайлина Білинська з Васильківців. Ні одної жіночої світлини немає, коли не рахувати групових. Та коли пригадати, що в деяких збірниках і того немає, то треба радіти і тим відомостям. Назагал Ред. Ко легія солідно попрацювала, щоб цей матеріял зібрати і зредагувати. Згадаймо тих ревних працівників, що завдядапи собі стільки труду. Це є — Ольга Соневицька, — голова, Богдан Стефанович і др. Роман Драж- новський — члени. На кінці книжки є вміщений огляд праці комітету, що перевів збір матеріялів і грошей на це видання. Л.Б. ПОДЯКА Замість винагороди для п. Люби Волинець за виготовлення статті ’’Українські Різдяні звичаї” до журна лу виданого "Морґан Гаранті Траст Ко”. в Н. Й. з подякою складаємо 25.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Жит тя” Катерина Лис, Емілія Антонів, Ірина Сорока, Марія Шалай, Катерина Безручко. НАШ Е ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1977 15 Роксоляна Бурачинська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
