Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЄВГЕНІЯ МАРИНЧЕНКО — А РХ ІТЕК Т Інституту, якщо її провадив Не- стор. Відбувалися там не абиякі сенсації. Олег, завжди спізнений, приготовлявся ще похапцем та відписував поспішно завдане. Йо го совість не була чиста. З та том ніколи не можна знати; не- раз він занадто поблажливий, а часами перебільшено вимогливим. Сольфежують вони вже, а один спізнений задиханий вбіга,. — Вийди, ■— велить Несгор, — і ввійди спокійно, а не як гура- ґан, та замкни двері тихо, як слід за со'бо'іо. Хлопчина робить так, як йому сказано, і додає ще з власної ініціятиви: — Вибачте, пане докторе, що я спізнився. Діти зловтішні, що не їм таїке трапилось, стукають ритм і соль фежують. Так нудно стало — не хочеться тої сухої теорії. А де сенсації? Де та веселість лекції? Нестор знав, що тепер- робити: — Що за гавкіт? Звідки- пес узявся? Дівчата хихотять та схоплю ються перелякано, бож зовсім близько них загавкало. Це тато, — шепче Олег, гордий не тільки з мистецьких успіхів свого батька; забулося, що ©ін часами суворий і нераз покарає. — Він уміє гавкати! Як він це робить? Мушу навчитися, — постановляє Олег. — Але чи зумію? Продовжується навчання і всі дивляться з великою увагою на свого професора, який не тільки вміє вчити, але ще й дітвору при цьому. розвеселити. Пішли ті всі діти в світ і стали дорослими, може самі мають ді тей. Про саму науку сольфеджіо напевно призабули. Але десь там у найдальших заглибинах їх па м’яті знайдеться спомин про ту суху теорію музики, яіка, пере плітана веселощами, була най більш улюблена для всієї дітвори. Тепер часто вживають методи навчання немов між іншим, нена че бавлячись. Я сама бачила в Женеві вчителя з учнями в пар ку; спочатку він навчав, а потім усі бігали й пустували, а тоді він знов учив. І це нелегка спра ва зосередити увагу дітей, коли вони на лоні природи. Але тоді, в часи суворої педагогіки, ще такий підхід до дітей так чітко Мілдред Шмерц, одна з редакторів американського журналу „Аркітекчу- рал Рекорд", описує в числі за лю тий 1973 р. свою подорож до Совєт- ського Союзу. Як член делегації, яка складалася з чотирьох американських архітектів, відбула 3-тижневу подо рож на запрошення Союзу Совєтських Архітектів і зупинялася в Москві, Ле нінграді, Таліні, Києві, Тбілісі, Таш- кенті й Самарканді. Описує свої особисті враження з безпосередніх зустрічей із місцевими архітектами і пляновиками, та з від відин цікавих місць і будинків. Роз мови на професійні теми вимагали ба гато такту, бо примусова ізоляція со вєтських архітектів від Заходу має від’ємний вплив на їхню працю. Вони свідомі того й уважно приймали кри тичні завваги американської деле гації. На думку пані Шмерц, совєтські архітекти замало вправні у виготов ленні проектів масового житлового будівництва. Тільки на загально гро мадських будовах та проектах від- НАШЕ СПІВЧУТТЯ У своєму імені та від Редакційної Колегії „Нашого Життя“ складаю членці Редакційної Колегії Олексан дрі Різник щире співчуття з приводу смерти її матері бл. п. Євдокії Лик- тей, довголітньої активної членки СУА, основниці 4 Відділу СУА та щирої української патріотки. Уляна Любович редакторка Н. Ж. не зазначувався. Суворість та ди сципліна переважали, і мало хто думав про це, щоб розвеселити дітей та прикувати їх увагу. То му можна сконстатувати факт, що той радісний момент у безпро світній сірості науки дітвора на певно краще запам’ятала, бо во на більше чуйна на такі моменти ніж на саму науку. Це був під бадьорливий момент, який ми по винні ввести, в буденну сірину нашого власного життя. Ніколи ми не повинні дати волю не тіль ки поганим, але може й безна дійним настроям. Шукаймо для нас самих такого моменту відпру- ження, яким був гавкіт Нестора під час сірої теорії сольфеджіо. ловлення історичних пам’яток пізнати уважливу руку талановитих архітек тів. Більшість конструкцій, передусім житлові будинки, виглядають немов би створені припадково, немов би якась могутня стихія побудувала без конечні квартали апартаментів, без огляду на мешканців і окруження. В загальному мистецтво в Совєт- ському Союзі не визначається прик метами динамічности, ні творчости. Сучасне мистецтво в світі властиво анархістичне, а в державі, що не то лерує найменшого відхилення, немає місця на ніякі поступові рухи в ми стецтві. Це, мабуть, є одною з при чин, чому совєти видають такі вели чезні суми на відновлення історич них пам’яток і будинків. Партійні про відники вважають, що коли відтво рять минуле, то в той спосіб запов нять прагнення до краси своїх гро мадян. А цім часом зможуть приду шити модерні, для них небезпечні, мистецькі пориви. У своїй довгій, багато ілюстрованій статті про архітектуру й містопляну- вання в Совєтському Союзі п. Шмерц подає як приклад високої якости ар хітектурного проектування і техніки будування — Палату Культури в Ки єві. Цей будинок проектувала Євгенія Маринченко. В Палаті є концертова заля на 4,000 місць, в якій знаменита акустика й лінії зору. Ціла будівля вирізняється високим рівнем техніч ного виконання й якістю матеріялів. Авторка пише, що не зможе ніколи забути гордости Євгенії Маринченко, коли вона супроводжала делегацію американських архітектів на виступ балету в будинку, який вона запро ектувала для міста Києва. Було ясно, що уряд Української Республіки ви рішив не жаліти видатків на побудо ву Палати Культури. Американці створили в останньому десятилітті так багато центрів для мистецьких виступів, що вони мають вже вели кий досвід у ділянках акустики і ме ханічних споруд театру. Одначе це знання не було доступне Євгенії Ма ринченко й її співробітникам. У та ких умовинах побудування елегант ного будинку, в якому все справно функціонує, є далеко більшим осягом у Совєтському Союзі, як це було б в Америці. З тієї причини Палата Культури в Києві є справді гідна по диву. Рута Галібей 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
