Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НА ВСІ РУКИ МАЙСТЕР (Оповідання про Тараса Шенченка) Тарас Шевченко ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого, На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вільній новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Леонід Полтава ОДИН БЕЗ БАНТИКА (Ілюстрація юначки Марти Коленської) Тато, мама і три киці (Котик-братік і сестриці) Після доброго сніданку Посідали всі на ґанку. Як чемненько посідали, Хвостики попіднімали. Бант для мами, бант для. тата — В бантах вся рідня хвостата. Тарас Шевченко чудово писав вірші. Від них плакали люди й хо тіли йти на бій з ворогами — мо скалями, щоб прогнати їх з нашої землі й жити вільно. За це і ашсго поета москалі заслали в далекі А- зійські степи й заборонили йому не тільки писати вірші, але й малю вати, бо свої думки Тарас Шевчен ко вмів показувати і в своїх кар тинах. Сумно жилось на засланні... До водилось ходити щодня на довгі, важкі вправи з рушницею, а після того нудитись у брудній, задушли вій касарні. Але часом траплявся добріший комендат і тоді ставало жити лег ше. Тихенько, щоб не знали царські прислужники, поетові дозволяли трохи спочити в комендатському саду. Тарас Шевченко любив, як усі українці, доглядати .маленький городчик. Там він вирощував редь ку, салатку, укріп і навіть огірки! Тільки в Азійських степах, на пі- Гож для кожної сестрички Бантик із ясної стрічки. Котик-братік їм не пара, Котик-братік — нечупара: Молочко пив, бо любив, ^ле мисочку розбив! І тому то він у нас Без прикрас. ску, важко було господарювати, треба потроху й часто поливати кожну рослиночку, щоб вона не зів’яла й не згоріла від спеки та посухи. Тарас ходив із лійкою та раз-у-раз давав пити то редечці, то огірочкові. А за ним слідком дрібо тіла маленька донечка коменданта, а здалеку стежили за його працею боязкі киргизькі діти. Комендант, що любив гарні співи, дозволив солдатам співати, і так створився невеликий хор. А най краще співав Тарас Шевченко. Йо го приємний, лагідний голос всім подобався, а особливо гарно ви ходили в нього наші українські пісні. Комусь спало на думку вистави ти на сцені п’єсу. Більшість меш канців говорила російською мо вою. Української мови недозволя- ли. У перервах між муштрами, взя лись готувати виставу. Тарас Шев ченко також отримав ролю п’я ненького й кумедного писаря. Але як побачили його на сцені — що то було сміху! Всі казали, що Та рас Шевченко міг би бути профе сійним актором, але справжнє йо го призначення, звичайно, була по езія, а також і малярство. Поки змінювали декорацію, не втомний Тарас ще щось придумав: він десь дістав українську одежу, одного з солдатів умовив одягну тись в дівочий український ко стюм, і вдвох вони відтанцювали такого гопака, що присутні гляда чі ніколи в житті не бачили! Так, і до танців був наш Кобзар не абиякий майстер. Але найкраще йому вдавалися слова. Тарасові слова й тепер нам взірець і закон. В них наше мину ле, сучасне й майбутнє. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
