Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАРТА ТАРНАВСЬКА Правне становище жінки в різних країнах світу (Закінчення) ІЗР А ЇЛ Ь Про становище жінок в Ізраїлі пише Плі Албен, старший заступ ник державного прокурора в Міні стерстві справедливости Ізраїля. Ізраїль — це країна, в якій жінка займає пост прем’єра міністрів, тобто стоїть на чолі уряду. Це теж країна, де жінок — нарівні з чоло віками — зобов’язує військова служба. Від 1951 року діє в Ізраїлі закон іпро рівні права для жінок, що надав жінкам однакових прав із чоловіками, зберігаючи рівночасно за жінками деякі спеціяльні приві леї. Військова служба, наприклад, зобов’язує однаковою мірою і мо лодих жінок і молодих'мужчин, але час активної служби та поборовий вік для жінок помітно коротші, за- сяг функцій, що їх вони мають у війську викопувати — обмежений, а матері та вагітні жінки звільнені від військової служби взагалі. В жидівській державі родинне право у значній мірі регульоване релігій ними приписами, проте поступово входять у життя зміни впроваджені світським цивільним правом. Згідно з жидівською традицією, напри клад, тільки чоловік і батько має обов’язок утримувати жінку й ді тей — жінка такого зобов’язання не має. Тепер, згідно з цивільним правом, обоє батьки зобов’язані у- тримувати дітей. Донедавна кож ний із подружжя мав право розпо ряджатися своїм майном без зго ди чи відома партнера; тепер, згід но із рішенням Найвищого Суду, майно подружжя вважається спіль ним майном обох партнерів, не зва жаючи на те, чи жінка працює по за домом, чи ні. Справи розводів полагоджують релігійні суди (жи дівські та іслямські). Якщо обі сто рони вимагають розірвання шлю бу — процедура порівняно проста. Шлюбні та позашлюбні діти зрів няні в обличчі права. Аборти забо ронені законом, хоч допускаються вийнятки з медичних причин. Се ред жінок, які покінчили 13 або більше літ освіти, — 58% затруд- нені поза домом. 25% жінок пра цює професіоналістами, науковця ми, техніками. Серед адвокатів у приватній практиці — 15% жінок. Жінкам прислуговує однакова платися за однакову працю, а теж деякі пільги — заборона важких робіт, деяких родів нічної праці тощо. Вагітні мають право на 12 тижніїв відпустки і в цей час .отри мують допомогу від державного с- безпечення. Матері, які кормлять дітей груддю, мають право на од- ногодинну відсутність з праці кож ного дня, без скорочення платні. Старечі пенсії прислуговують жін кам у віці 65 років (чоловікам у 70 літ). Жінка має право до місяч ної пенсії по смерти чоловіка; у випадках, коли помре жінка — чо ловік такого права не має, хіба що вона була його єдиним хлібодав цем і він сам не в стані себе утри мати. Освіта до 15 року життя є обов’язкова й безкоштовна для о- бох статей. У божницях та інших релігійних місцях, натомість, панує і надалі традиція сегрегації чолові ків і жінок. СЕНЕГАЛЬ Завершує реферований симпозі- юм праця Маймуни Кане (авторка займає високий пост при Найвищо му Суді сівоєї країни) про статус заміжньої жінки в західньо-афри- канській республіці Сенегаль. По дружжя та родин;.] відносини в Се- неґалю, де 80% населення — це мусулмани, поівністю контрольова ні старим звичаєвим правом. Праця Маймуни Кане читається, як ан тропологічний звіт: вена своїм яс кравим контрастом до попередніх праць стшозіюму допомагає бачи ти ін.едавноінабуті жіночі права мо дерних європейських країн у від повідній перспектива. Африканське подружжя ■— це передусім засіб для продовження та поширення роду. Окрема люд ська індивідуальність не грає важ ливої ролі, вона повністю підпо рядкована родові. Діти вважаються джерелом і доказом сили й багат ства роду. Заручини — офіційне домовлен- ня про бажання заключити по дружжя — наступають часто у ви- сліді переговорів '.між родиною хлопця і родиною дівчини. Перший дарунок нареченій означає, що ні хто інший про неї не може ста ратися. Чсмностеві відвідини та дарунки батькам нареченої дають хлопцеві право відвідати і її саму. Якщо діівчина зііріве без причини за ручини — вона мусить повернути всі дарунки. Традиція не обмежує довжини періоду заручин. В цьому часі встановляють дату й місце шлюбу, а теж реченець сплати ві- на, що його у формі грошей, клей- нсд, худоби, або таких практичних речей, як машина до шиття, зобо в’язана скласти родина майбутньо го чоловіка родині дівчини. Забо ронено заключати подружжя осо бам, що вважаються „молочними родичами11, тобто тим, кого корми ла груддю та сама нянька. Пере шкодою до шлюбу можуть бути теж і різниці касти. Серед мусул- ман, — шлюб із вагітною жінкою вважається недійсним. Чоловіки- мусулмани мають право мати кіль ка жінок; для жінки-мусулманки, натомість, шлюб із ще одним чо ловіком вважається неважним, Вдовиці та розведені жінки-мусул манки мають визначений „період чекання", який мусить проминути, щоб жінка могла заключити нове подружжя. Сама процедура шлюбу в Сене- ґалю дуже проста й відбувається у відсутності МОЛОІДОГО й молодої, а теж у відсутності осіб жіночої статі. Родичі — репрезентанти од нієї й другої родини — звичайно брат матері з боку молодої та брат батька з боку молодого — вислов люють усно один одному свою зго ду на заключеіуий подружній зв’я зок. Крім офіційного церемоніялу, є теж і неофіційний звичай святку вання заключеного подружжя — в ньому беруть участь переважно самі жінки. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 31
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
