Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НА ВСІ РУКИ МАЙСТЕР (Оповідання про Тараса Шенченка) Тарас Шевченко ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого, На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вільній новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Леонід Полтава ОДИН БЕЗ БАНТИКА (Ілюстрація юначки Марти Коленської) Тато, мама і три киці (Котик-братік і сестриці) Після доброго сніданку Посідали всі на ґанку. Як чемненько посідали, Хвостики попіднімали. Бант для мами, бант для. тата — В бантах вся рідня хвостата. Тарас Шевченко чудово писав вірші. Від них плакали люди й хо тіли йти на бій з ворогами — мо скалями, щоб прогнати їх з нашої землі й жити вільно. За це і ашсго поета москалі заслали в далекі А- зійські степи й заборонили йому не тільки писати вірші, але й малю вати, бо свої думки Тарас Шевчен ко вмів показувати і в своїх кар тинах. Сумно жилось на засланні... До водилось ходити щодня на довгі, важкі вправи з рушницею, а після того нудитись у брудній, задушли вій касарні. Але часом траплявся добріший комендат і тоді ставало жити лег ше. Тихенько, щоб не знали царські прислужники, поетові дозволяли трохи спочити в комендатському саду. Тарас Шевченко любив, як усі українці, доглядати .маленький городчик. Там він вирощував редь ку, салатку, укріп і навіть огірки! Тільки в Азійських степах, на пі- Гож для кожної сестрички Бантик із ясної стрічки. Котик-братік їм не пара, Котик-братік — нечупара: Молочко пив, бо любив, ^ле мисочку розбив! І тому то він у нас Без прикрас. ску, важко було господарювати, треба потроху й часто поливати кожну рослиночку, щоб вона не зів’яла й не згоріла від спеки та посухи. Тарас ходив із лійкою та раз-у-раз давав пити то редечці, то огірочкові. А за ним слідком дрібо тіла маленька донечка коменданта, а здалеку стежили за його працею боязкі киргизькі діти. Комендант, що любив гарні співи, дозволив солдатам співати, і так створився невеликий хор. А най краще співав Тарас Шевченко. Йо го приємний, лагідний голос всім подобався, а особливо гарно ви ходили в нього наші українські пісні. Комусь спало на думку вистави ти на сцені п’єсу. Більшість меш канців говорила російською мо вою. Української мови недозволя- ли. У перервах між муштрами, взя лись готувати виставу. Тарас Шев ченко також отримав ролю п’я ненького й кумедного писаря. Але як побачили його на сцені — що то було сміху! Всі казали, що Та рас Шевченко міг би бути профе сійним актором, але справжнє йо го призначення, звичайно, була по езія, а також і малярство. Поки змінювали декорацію, не втомний Тарас ще щось придумав: він десь дістав українську одежу, одного з солдатів умовив одягну тись в дівочий український ко стюм, і вдвох вони відтанцювали такого гопака, що присутні гляда чі ніколи в житті не бачили! Так, і до танців був наш Кобзар не абиякий майстер. Але найкраще йому вдавалися слова. Тарасові слова й тепер нам взірець і закон. В них наше мину ле, сучасне й майбутнє. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
