Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОВОРОТ ЛЮТИЙ — Б О Л Ю Ч І РІЧНИЦІ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна перемоги. І те, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і можливість — Нам буде сонцем кожний кущ і камінь У ці хвилини гострі і щасливі! Подумать тільки: наші села й люди, А завтра прийдемо — до свого міста! Захоплять владно зголоднілі груди Своє повітря — тепле та іскристе. Та звідкись сум зло віщий вітер вишле, Щоб кинуть серце у крижаний протяг: Усе нове... і до старої вишні Не вийде мати радісно напроти... Душа з розбігу стане на сторожі, Щоб обережно, ізлє гостро стежить Всі інші душі — зимні чи ворожі І всі глибокі поміж ними межі. І часто серце запалає болем, А щось гаряче аж за горло стисне, Коли над рідним, тим же самим полем Зависне інша, незнайома пісня. Чекає все: і розпач, і образа, А рідний край нам буде — чужиною. Не треба смутку! Зберемось відразу, Щоб далі йти — дорогою одною. Заметемо вогнем любови межі. Перейдемо у брід бурхливі води, Щоб взяти повно все, що нам належить, І злитись знову зі своїм народом. ОЛЕНА ТЕЛІГА У місяці лютому припадають річниці смерти двох жінок-героїнь — Ольги Басараб та Олени Теліги. Смерти не під тягарем літ, не від хвороби, нещасного випадку, а смерти заподіяної свідомо, та свідомо прийнятої. Два різні спричинники смерти, дві різні жінки, але в’яже їх, єднає під один знаменник ідея, за яку згинули. Коротко пригадаймо: Ольга Басараб загинула у Львові в тюрмі, закатована польською поліцією. її арештували 9 лютого 1924 року, а вночі з 12 на 13 лютого померла у своїй келії. Три дні польський комісар поліції намагався тортурами змусити її зрадити товаришів із підпільної організації. її одинока відповідь була: „Відмовляю зізнань4*. Поліція деякий час не повідомляла рідних про смерть Ольги, а її поховали під чужим ім’ям, але сім’я все таки добилася того, що її тіло ексгумували, і комісія ствердила правдиву при чину смерти. Можливо, що наше громадянство не зуміло б розго лосити цього жахливого злочину, коли б не жіночі орга нізації того часу. Союз Українок подав відомості про те до ЗСА й Канади, а через Український Жіночий Союз у Відні поширилась вістка про те в європейській пресі. Жертва Ольги Басараб стала перед світом ярким доказом поневолення українського народу. Друга жертва вірности й любови Батьківщини — поетка Олена Теліга — загинула в Києві від кулі ґестапо. У своїх творах вона навіть не вимовляє слова Україна, бо вважає Батьківщину святістю, якої ім’я носить у серці. Вона повернулася до Києва, свідома небезпеки, яка їй тут грозила, щоб „замести вогнем любови межі‘“, замести сліди границь, які ділять наші землі. Вона загинула в ім’я соборности, єдности у самому розквіті свого життя і свого поетичного обдарування. Згадуючи при ті дві жінки, в пам’ять про них вплі таємо теж згадку про тих усіх жінок, що згинули по-ге- ройськи, а теж про тих, які жили по-геройськи, несучи тягар тюрми, неволі. Змірити їхні терпіння, їхню силу волі, ЇХНЄ герой ство — не під людську силу. Ми можемо тільки мовчки віддати Їм свою почесть. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 1 РІК XXXI ЛЮТИЙ, 1974 Ч. 2
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
