Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОВОРОТ ЛЮТИЙ — Б О Л Ю Ч І РІЧНИЦІ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна перемоги. І те, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і можливість — Нам буде сонцем кожний кущ і камінь У ці хвилини гострі і щасливі! Подумать тільки: наші села й люди, А завтра прийдемо — до свого міста! Захоплять владно зголоднілі груди Своє повітря — тепле та іскристе. Та звідкись сум зло віщий вітер вишле, Щоб кинуть серце у крижаний протяг: Усе нове... і до старої вишні Не вийде мати радісно напроти... Душа з розбігу стане на сторожі, Щоб обережно, ізлє гостро стежить Всі інші душі — зимні чи ворожі І всі глибокі поміж ними межі. І часто серце запалає болем, А щось гаряче аж за горло стисне, Коли над рідним, тим же самим полем Зависне інша, незнайома пісня. Чекає все: і розпач, і образа, А рідний край нам буде — чужиною. Не треба смутку! Зберемось відразу, Щоб далі йти — дорогою одною. Заметемо вогнем любови межі. Перейдемо у брід бурхливі води, Щоб взяти повно все, що нам належить, І злитись знову зі своїм народом. ОЛЕНА ТЕЛІГА У місяці лютому припадають річниці смерти двох жінок-героїнь — Ольги Басараб та Олени Теліги. Смерти не під тягарем літ, не від хвороби, нещасного випадку, а смерти заподіяної свідомо, та свідомо прийнятої. Два різні спричинники смерти, дві різні жінки, але в’яже їх, єднає під один знаменник ідея, за яку згинули. Коротко пригадаймо: Ольга Басараб загинула у Львові в тюрмі, закатована польською поліцією. її арештували 9 лютого 1924 року, а вночі з 12 на 13 лютого померла у своїй келії. Три дні польський комісар поліції намагався тортурами змусити її зрадити товаришів із підпільної організації. її одинока відповідь була: „Відмовляю зізнань4*. Поліція деякий час не повідомляла рідних про смерть Ольги, а її поховали під чужим ім’ям, але сім’я все таки добилася того, що її тіло ексгумували, і комісія ствердила правдиву при чину смерти. Можливо, що наше громадянство не зуміло б розго лосити цього жахливого злочину, коли б не жіночі орга нізації того часу. Союз Українок подав відомості про те до ЗСА й Канади, а через Український Жіночий Союз у Відні поширилась вістка про те в європейській пресі. Жертва Ольги Басараб стала перед світом ярким доказом поневолення українського народу. Друга жертва вірности й любови Батьківщини — поетка Олена Теліга — загинула в Києві від кулі ґестапо. У своїх творах вона навіть не вимовляє слова Україна, бо вважає Батьківщину святістю, якої ім’я носить у серці. Вона повернулася до Києва, свідома небезпеки, яка їй тут грозила, щоб „замести вогнем любови межі‘“, замести сліди границь, які ділять наші землі. Вона загинула в ім’я соборности, єдности у самому розквіті свого життя і свого поетичного обдарування. Згадуючи при ті дві жінки, в пам’ять про них вплі таємо теж згадку про тих усіх жінок, що згинули по-ге- ройськи, а теж про тих, які жили по-геройськи, несучи тягар тюрми, неволі. Змірити їхні терпіння, їхню силу волі, ЇХНЄ герой ство — не під людську силу. Ми можемо тільки мовчки віддати Їм свою почесть. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1974 1 РІК XXXI ЛЮТИЙ, 1974 Ч. 2
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
