Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Б ІО Г Р А Ф ІЧ Н Е К А Т РЯ ГРИНЕВИЧЕВА с . л . Проминуло понад чеврть сторіч чя з дня, коли на 72-му році жит тя відійшла у вічність видатна у- країнська письменниця і громад ська діячка Катря Гриневичева. Катря прийшла на світ 19 листо пада 1875 р. в містечку Винники, Галичина, в сім“ї державного у- рядника Василя Банаха. Молоді роки прсвела в старовинному місті Кракові, куди перевели її батька на роботу. Хоч у Катрі було ще шість братів, батьки старалися да ти всім дітям добру середню і ви щу освіту. Катря вчилася у ні мецькому ліцею, а опісля закінчи ла учительську семінарію, де з о- ссбливою пильгістю вивчала сві тову літературу. Виростала серед польського довкілля так, що май же не володіла українською мо вою. В молодому віці Катря вихо дить заміж за вчителя Осипа Гри- невича та переїжджає з ним на стале перебування до Львова. Під впливом українського культурного оточення у Львові, Катря на 20- му році життя вивчає українську мову. Студії над мовою продов жує до кінця життя. Збагачує та поглиблює своє знання, що опісля корисно відбивається в її твор чості. Перші письменницькі спроби це книжечка „Батько Петро і його дітк“, а далі „Григорій Квітка Ос нов’яненко, його літературна твор чість “ (1893 p.). Катря Гриневичева все більше заглиблюється в українське літе ратурне життя і, заохочена І. Франком та В. Стефаником, мі- ка і д’хаті, поскакав лугами, як срібло на току. Але вона мов ні чого, через вориння та в село. — Куди це ти? — скрикнув па ламар уже добре лютий. — Злива йде! — Випогоджу ється! — уповіла з силою. — Йду поміж жінки про думати стрим на розхрістанців — громадський суд! Львів, 1934. стить свої поезії, оповідання, а згодом і статті в журналах „Літе ратурно Науковий Вісник*1 та „Б у ковина". В 1909 р. приймає реда гування дитячого журналу „Д зві нок" і виконує цю працю до 1911 р. Катря Гриневичева — мати трьох дітей — з особливою ува гою ставиться до виховання укра їнської дітвори та всеціло відда ється редакторській праці. Дальший життєвий шлях, завів її до таборів воєнних виселенців у Ґмюнді та Гредінґу в Австрії, де в роках 1915-17 вчителювала. Тут на основі пережитого, зарисо вується збірка її оповідань „Н е поборні" (1926 p.), присвячена незломному духові українського селянства. Після неуспішних виз вольних змагань включається все ціло в громадську працю і в 1922 р. очолює центральне об’єднання українського жіноцтва Галичини й Волині — Союз Українок. Побіч громадських обов’язків не пере стає працювати над собою, удос коналює мову, особливо лю буєть ся та визбирує говіркові архаїзми і вивчає княжу старовину. В 1923 р. появляється її збірка легенд, містично-релігійного змі сту ,,По дорозі в Сихем", а згодом більші історичні повісті з життя галицько-волинського князя Ро мана Мстиславича та його роди ни: „Шеломи в сонці“ (1924 р.) та „Ш естикрилець" (1933 p., 1936 p.). В 1929 році повість „Шеломи в сонці" появляється окремим ви данням в-ва „Р ух“ у Києві з пе редмовою академіка М. Горбана, який прихильно оцінює вартість твору. Він пише: ,,Катрі Гриневичевій, на мій по гляд, пощастило віддати кольорит доби і тут найбільшу вагу має са ма мова твору. Безперечна річ, для того, хто знає негаразд україн ську мову, повість Гриневичевої буде важенька, але для того, в ко го нема такої перешкоди, зрозу- міліше стане багатство мовних образів у ,,Шоломах в сонці", яс кравіше стануть образи. З „Ш о ломами в сонці" є те, що з тво рами Стефаника. Відібрати їхню мову, підігнати їх під загальну мірку, це значить знецінити ці тво ри, обезбарвити їх цілковито". До пересічного читача не зав жди доходили мовні архаїзми чи душевна напруга, якою переняті твори письменниці. Гриневичева дальше працює, поміщує свої статті та оповідання в періодичній пресі. Бурхливі по дії другої світової війни приму шують її покинути Львів і поман друвати з родиною до Німеччини, та опинитися у Берхтесґадені. Тут включається в літературну працю, родяться нові творчі задуми, але слабе здоров’я не дає їх зреалізу вати. Після короткої недуги Катря Гриневичева вмирає на 72-му ро ці життя. Літературна спадщина Катрі Гриневичевої, а саме статті, опо відання, вірші, розпорошена по різних часописах та журналах. У 25-ту річницю її смерти варто б призадуматися над тим щоб їх у- порядкувати та видати окремою книжкою. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1973 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
