Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Навіщо мені пахощами висказува- ти свою любов, коли жінка знає, що я її кохаю?.. -— але ка щастя зупинився автобус, що його ждав Джан. Він чимскорше увійшов в переповнений автобус, і на про щання ще гукнув: — Не забудь купити жінці па хощі А-м-о-о-р!!! * Володимир — лихий на знайо мого за його настирливість відно сно купівлі дарунка, ждав дальше автобуса. Перший сніжок притру шував місто, додавав цього казко вого Різдв’яного настрою. Біля зупинки ,,Санта Клавс“ з довгою причіпленою бородою безупинно дзвонив, запрошував увійти до ма газину. Думки Володимира все ще ■крутилися довкола подарунку і; розмови з Джаном. Він зроду ні кому ще не купив пахощів і ніко ли не купить їх своїй дружині... Нехай „закоханий" Джан їх купує і приносить жінці... Щ е й з напи сом „Амор“... наче залюблений ю- нак... ..Проте якби щось більш прак тичне... скажім, комплет тарілок, кухонну посуду з огнетривалої сталі, скатертину на стіл, то мож на б купити... Впрочім чи я знаю, що жінка бажала б... Автобус наче на перекір Воло димирові не приїжджав. Запах Джанових пахощів увійшов у ніз дря носа, пригадував квіти і весну, а рівночасно наводив на нього досі незнану сантиментальність. Взагалі запах квітів, чи пахо щів має силу наркотику, а також усім відоме, це не раз може спри чинити смерть, як також неодного юнака запоморочило і несвідомо його довело до екстази кохання. Те саме сталося з Володимиром, непримиреним ворогом дарунків. Автобус зближався до зупинки. За неповну годину Володимир бу де вдома, де його жде дружина і за святочною вечер’ю їстиме варе ники, рибу, борщ. Найбільше йо го приманювали маленькі „вушка “ з грибами, які будуть пливати у борщі. ,,Вуш ка“ готовить дружи на тільки двічі в рік, в кавечеря Рождества і Йордану •— згадав Володимир. Але це була хвилева спокуса. Несподівано забажалось Володи мирові Різдвяні свята прикрасити чимсь більш ідилічним. Заки поїде додому, купить жінці пахощі — прорвалась думка стихійно і він їй піддався. Автобус із пасажирами на хви лину зупинився, але Володимир до нього не ввійшов. Він прямував до недалекого магазину, де ще ,,Санта Клавс“ запрошував про хожих щось купити. Не звертаю чи уваги на розкинені по столиках ,,по знижених цінах" светри, блюзки та інше, зупинився при відділі жіночої косметики. Був тут перший раз у житті. Знову вдиху- вав запах бозу, конвалій і фіялок. Вони пахли краєм і молодістю. Нараз з усією силою защеміла в серці туга за минулим... Стояв хвилину розмріяний. — Бажаєте купити пахощі?.. Якої фірми? — ввічливо спитала продавниця в перуці золотого ко льору, і мистецьки приклеєними чорними віями до зелених повік. Володимир, зупинивши погляд на пляшечках, відповів: — Подайте мені ось ці... на го рішній поличці... пахощі „Амор“... — При тих словах голос задрожав зворушенням і ніжністю. — Пахощі „Амор“ заграничні, а запах їх чудовий! — заохочу вала до купівлі продавниця. — Скільки коштують? — П’ятнадцять долярів. Ціна була висока, але Володи мир без надуми вручив жадану су му продавниці. За ці пахощі варто заплатити й втроє стільки, не ж а літи грошей. — Чи завинути пахощі у спе- ціялький подарунковий папір? Коштує одного доляра більше •— с'питала продавниця. — Авже ж... завиніть їх у я- сний червоний папір і обв’яжіть їх золотим шнурочком, додайте ще галузку соснини — сказав Воло димир пригадавши, що такий був пакуночок його знайомого, Джа- на. - - „Мері Крістмес" — побажа ла продавниця, вручаючи Воло димирові коробочку. — „Мері Крістмес..." •— відпо вів. ❖ Молодеча радість опанувала йо го ідучи додому з пахощами. По Найщиріші побажання щасли вих свят Різдва Христового і до брого Нового Року для Гол. Управи СФУЖО і Гол. Управи Союзу Українок Америки — моїй родині, приятелям і знайомим — пересилає цією дорогою ОЛЕНА ЛОТОЦЬКА п’ятнадцятьох роках їх подружо- го життя оце вперше принесе жін ці подарунок. Ні, щось більше як звичайний святочний подарунок; пахощі ,,Амор“, що пахнуть йо го батьківщиною, і без слів ска жуть, що він її кохає. Дивно, що досі цього слова жінці не сказав... хоч кохав жінку все тим самим по чуттям, щиро, сердечно. Ніколи в нього не було думки не то зра дити, а навіть іншою дівчиною за цікавитись. Щ е три бльоки дороги залиши лося до його дому... Він уявляє собі радість жінки, коли вручить їй ці перфуми... Вже й дім! Світ ло з усіх кімнат передістається на вулицю. Це ж у них Свят-Вечір... В одній руці тримав подарунок, а другою натиснув дзвінок біля дверей. Жінка, святочно вдягне на, відчинила чоловікові двері й я- кось дивно, навіть гостро залунав її голос: — Чого ти спізнився?.. Твій то вариш Зенон, якого ми запросили до себе на вечер’ю, давно вже прийшов і вечеря вистигла. — Вибач мені дорога, дещо за пізнився... купив.. — хотів сказа ти „тобі подарунок", але в цій хвилині почув запах тих самих па хощів на святочній сукні своєї дружини. — Ти, як звичайно без святоч ного подарунку. Ось подивися, я- кі чудові пахощі подарував мені пан Зенон. Кинув погляд на світлицю. Бі ля вікна стояв товариш Зенон. А на столику побачив відчинену пля шку пахощів з написом: ,,Амор“. Напівсвідомо сховав подарунок у кишеню. Оповідання відзначене на ХІ-му Літературному Конкурсі СФУЖО. 10 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
