Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ДАРУНОК ОПОВІДАННЯ ЯРОСЛАВА ОСТРУК Якщо брак сантиментальності можна назвати хибою людини, то це був єдиний недолік характеру Володимира. Він з нетаєною зло бою висмівував тих чоловіків, що з нагоди чи це Різдва, іменин, або інших подібних оказій вручають дружині китицю квітів, коробку шоколяди, пахощі. Це не має сен су! Жінка може собі сама те все купити, якщо вона хоче — пере конував Володимир. А в день і- менин жінки святочно вдягнутись, у фризієра побритись, це ніколи в його житті не бувало. Одинокий раз вдягнувшись у смокінг, пода рував їй китицю білих троянд, а- ле це сталося в день їхнього він чання. Поминаючи те все, він був чо ловіком статочним, вірним дружи ні, і цей недолік, брак сентимен талізму, дружина йому прощала, їх подружнє життя хоч не навіяне поезією, було щасливе. Ще до сить молода і гарна жінка не зна ла, що таке недостаток — заро блені гроші Володимир віддавав дружині, а вона за них могла ку пити те все, що хотіла. Проте в день Навечеря Різдва Христового, Володимир вперше дався полонити сентиментові, що рівночасно спричинив йому ве лике розчарування. Володимир пізним вечором ждав автобуса біля зупинки. Йому бу ло спішно до дому, бо сьогодні традиційний Свят-Вечір. В Амери ці коротке святкування, та ще скоротив його через „овертайм“. Післязавтра знову праця у фаб риці — думав Володимир, коли в цій хвилині Джан, його знайомий співробітник у фабриці, гукнув: — Галов! Спішно тобі до дому? Сьогодні Свят-Вечір. — Авже ж... Жінка жде мене з вечерою, а п’ята година минула. — Чи купив дружині святоч ний подарунок? — спитав Джан. Володимир, непримирений во рог святочних подарунків, поду мав — він нг дурний, щоб трати ти час і гроші на такі дрібнички, які зараз по святах будуть на ву лиці валятись. Нехай це роблять американці. Проте здержався від злосливої завваги, коротко відпо вів, що купить ідучи додому. — ІЦо маєш на приміті купити? — спитав Джан. — Щ ось напевно виберу... — буркнув, лихий на співрозмовни ка. Йому спішно до дому, не мав би роботи ще ходити по крамни цях за дарунком. — Якщо хочеш справити жінці дарунком приємність, купи їй па хощі. Якраз я дружині купив, ось вони тут. Понюхай — який чудо вий запах несеться з коробки! — Він підсунув Володимирові під ніс коробочку з пахощами в червоно му папері, обв’язану золотим шнурком. Запах коробки з пахощами був такий ніжно-приємний, що Воло димир мимоволі вдихнувши в гру ди, згадав весну в городі його до му, в Україні. Так пахли тоді кон валії, фіялки, бузок. Володимир ще раз вдихнув сильний запах і захоплено сказав: •— Чудовий!.. Пахне весною! — Не тільки весною, але й ко ханням! -— ентузіястично доказу вав співбесідник. — Недаром вони звуться ,,АМОР“... тобто — лю бов. Це символічно, а манки на та кі недомовлення дуже вражливі, і кожна зрозуміє, що під тим сло вом криється до неї почуття ко хання. Я уперше купив ці пахо- щи своїй жінці тоді як до неї за лицявся. Тому раджу тобі, якщо без слів висказати їй своє кохан ня, купи пахощі фірми „АМ ОР“. Це буде найкращий дарунок. Володимир хотів вислати свого настирливого товариша ,,до сто чортів" за його дурні поради. —
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
