Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
( Д о в з а є м и н О л ь ги К о б и л я н е ь к о ї з Н а т а л е ю К о б р и н с ь к о ю ) Насвітлення відносин між двома видатними літераторками, Ольгою Кобилянською і Наталею Кобрин ською, внесе нові і важливі мо менти для розуміння українського літературного процесу останньої чверті 19 ст. То ж приступаємо до цієї теми, використовуючи при тому доступні нам матеріяли. Загально вважається, що вза ємини між Ольгою Кобилянською і Наталею Кобринською були при язні. Н. Кобринській навіть при писують заслугу спрямування О. Кобилянеької в українську літе ратуру. Про це згадує сама пись менниця в одній із своїх автобіо графій. Але найбільш виразно во на висловлюється про це в листі до О. Маковея, кажучи, що „Ко- бринська одна додавала охоти, Колесса другий, а відтак прийшли Ви та й зробили найбільше'1.1 У цьому реченні є певне степенуван- ня, що й треба взяти до уваги, ко ли хочемо зрозуміти ролю Н. Ко- бринської в їхніх взаєминах. І. У 1881 р. у гірському містеч ку Кімполунґ на Буковині осів лі карем д-р Атанас Окуневський. У тому часі проживала там родина Юліяна Кобилянського, урядника місцевого староства. В д-ра Оку- невського, що був удівцем, була дочка-одиначка Софія, тоді 16-літ- ня. А в Кобилянських було біль ше дітей, три хлопці-студенти і дві дорослі дочки, коли не рахувати двох менших хлопчиків, що ходи ли ще до початкової школи. Ясно, що гурт молоді скоро зблизився до себе, чи то цля товариських зу стрічей чи іншої розваги. Д-р Окуневський був близь ким свояком Н. Кобринської. Во на почасти заступала матір осиро тілій його дочці, що виховувалась більше в родині Озаркевичів. То му й треба припускати, що Ната- 1 Із листа до О. Маковея з 7 груд ня 1898 р. ля Кобринська скоро завітала до Кімполунґу, тоді, коли тільки осів там її свояк. Можливо, що воно сталось таки в тому 1881 p., ко ли ще жив о. Теофіль Кобрин- ський і молода жінка могла сво- бідно подорожувати. А Кімполунґ мав привабливі моменти -— це бу ла місцевість на півдні Буковини, глибоко положена в горах, літни- ще, що його можна було досягну ти залізницею. У черговому році (тут треба мати на увазі літній сезон, коли до Кімполунґу прибували гості) во на вже не могла тут бути, тому що 14 березня 1882 р. помер її чоловік. Це так потрясло молодою вдовою, що її, невтішну, батьки стягнули до Белелуї і старались у- сіми силами підтримати на дусі. Отже кайскорше могла вона при їхати до Кімполунґу щойно у 1883 p., коли то вже побувала у Відні і знайомство з Т-вом „Січ“ спрямувало її інтереси в бік літе ратури. Але гамірні вакації в Б е лелуї, що їх описує д-р К. Три- льовський в журналі ,,Ж інка“, ле две чи сприяли такій подорожі. То му скорше можна припускати, що Н. Кобринська таки навідалась до Кімполунґу вже в 1881 р. та й тоді пізнала скромну молоду дів чину з родини Кобилянських, що починала писати. Підставу до цього знайомства дала приязнь Ольги з молодшою на два роки Софією, чи як її зва ли Зосею Окуневською. Зося, ви хована в інтелектуальній атмосфе рі белелуйського приходства, му- сіла звернути на себе увагу мо лодшої Кобилянеької. Спільне за милування до музики й літерату ри їх поєднало. Ідеї еманципації жіноцтва, що їх напевне часто по рушувала в розмовах Наталя Ко бринська, розворушили в Зосі о- хоту й бажання до студій. Цьому потурав батько Зосі, що хотів да ти дочці освіту. Отже в часі зна йомства обох молодих дівчат пе ред нею вже твердо стояло зав дання заграничних студій і вона до того готувалась. Ольга Кобилянська не могла мріяти про те. У сім’ї дрібного у- рядовця ледве ставало засобів на студії синів, а дівчатам залиш а лось тільки чекати заміжжя. Б а гатодітній родині Кобилянських жилось особливо сутужно і тому не було навіть звичного в тому ча сі дівочого образування, як лек цій музики чи рисування. Відкри тий ум молодої дівчини всеж та ки прагнув ширших обріїв і зна ходив їх у книжках. Як сказано, на тому грунті за в’язалась між дівчатами приязнь. Вони разом музикували й читали книжки, ходили на проходи й ди скутували. Брат Ольги Юліян вчив Зосю до матури латини, ку зин Зосі Євген Озаркевич приво зив із віденської ,,Січі“ для Ольги книжки. У тому часі цих членів родини не можна відділювати від Наталі Кобринської. Взаємини молодої Ольги з Наталею проходили че рез Зосю й Євгена та й навпаки. Отже й так треба їх розуміти і сприймати. За датою 1881 р. промовляє та кож згадка в автобіографії з 1921 р. Там письменниця, згадуючи про своє знайомство з Софією Оку- кевською, пише: „В той час я познайомилась із своячкою Софії Окуневської, а то з письменницею Наталією Кобринською".2 Отже ви. ходить, що їх зустріч відбулась таки в 1881. II. Як відбулася ця зустріч? В ат мосфері малого містечка місцеві інтелігентські родини бували у се бе. Тому під час приїзду Наталії Кобринської скоро знайшлось на года познайомитись. Тим більш ко ли молоді дівчата приятелювали з 2 „Про себе саму", автобіографія з 1921 р. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1972 31
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
