Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Сергій Трубецький •— студія ро сійської інтелігенції До праці на тему з російської історії склонило її те, що це зав дання було трудне і хотілося спро бувати свої сили. Катедри східно європейських, а особливо росій ських студій, в Колюмбійському Університеті обсаджені дуже доб рими силами, підносять цікаві про блеми і це саме притягає. Історія не огракичується до фактів, а до сліджує співвідношення різних проблем, впливів, інтерпретує факти. Можна мати щирий і но вий погляд на історію. Ми переко нані, що знаємо все про нашу і- сторію, а поміж американцями є такі що студіюють і зглиблюють та відкривають багато нових, цікавих, невідомих нам обставин та подій. Такий підхід може відкрити бага то нового, чим можна би імпону вати нашій молоді та зберегти її для нашого народу. Наприклад хто знає, що саме українці були тими, які організували у XVI сто літті вище шкільництво на терито рії Східньої Европи? Здобувши докторат, від 1968 р. працює проф. Богачевська-Хом’як на становищі асистента-професора історії в Мангатанвіл Калледжі у Пурчас біля Ню Йорку. Крім книжки, про яку згадано вище, її статті друкуються у „Су часності". Є вона автором довідки про Директорію Української На родньої Республіки. Тепер готує доповідь про студентські завору шення в Російській Імперії, що її має виголосити на Центральній Конвенції Славістів у Вашінґтон- ському Університеті в Ст. Люїс, Мізурі. Пробувала свого пера теж у по езії, а переклади української по езії на англійську мову ввійшли до книжки, що її видав проф. Юрій Луцький в Канаді. Проф. Богачевська-Хом’як є членом Наукового Товариства ім. Шенчекка, УВАН-у, Українського Історичного Товариства та Амери канських Професійних Товариств. Як зорганізує свою працю у цьому стипендійному році? Щоб виконати завдання, одер жала відпустку від університет ських викладів. Іменована на цей рік науковцем-гостем Колюмбій- ського Університету і співробіт ником дослідного центру в Гар варді. У тих центрах буде збирати матеріяли, а вдома буде писати працю. Ця можливість дає нагоду перебувати більше з дітьми. Вони частенько граються в кімнаті, де вона працює. Старається бути присутня, коли вони рано встають а ввечорі йдуть спати. Вже попередньо мені доводило ся бачити паню Марту у ролі ма ми, коли вона відпроваджувала до Музичного Садку Галини Кузьми свою старшу (41/2 річну) доню Таню, ніжне чарівне ясноволосе з чорними очима дівчатко. Вдома стрічаю молодшу, незвичайно рух ливу та енергійну доню — Дору (2 У2 літ). — Це стверджений факт •— ка же пані Марта — що коли мама не має ніяких заінтересовань поза дітьми, якими весь день „живе", то це впливає гамуюче на розвиток дитини і вони бувають менш інте лігентні від тих дітей, що їх мами мають свою працю чи зацікавлен ня крім дітей. Пані Марта дуже жаліє, що Галина Кузьма не веде садочка для найменших. Тепер во на раз у тиждень водить дівчатка до Світлички Союзу Українок А- мерики в Школі св. Юра. Сама на віть прийняла там функцію скарб ника. Світличкою займається п-і Марта Данилюк з СУА. До звичайних господарських зайнять в п-ва Хом’яків дійшла ще додаткова праця дому, вони ж бо купили дім і його змодернізу- вали. Оглядаю те, що господарі власноручно зробили. У цьому до мі живуть теж батьки пані Марти, які очевидно допомагають в опі ці над дітьми і в господарстві. Це для обох сторін вигідніше, бо до того часу мама пані Марти — па ні Слава Богачевська — працюва ла зарібково. Сама пані Марта любить вари ти. У академічних кругах дуже прийнятою розривкою тепер є за прошувати на вечері. При цьому пані Марта робить зауваження, що ми повинні тісніше зживатися з а- мериканцями. Повертаючи ще до своєї стипен дії, то плянує вона виїхати на мі сяць до Гарварду. В пляні є теж виїзд до Гельсінкі і Москви. Тут заторкуємо справи неоднакового відношення до жінок і чоловіків в університетах. У анкеті на виїзд до Гельсінкі є для мужчин запит чи жінка й діти їдуть, бо тоді для них дістається гроші. Цього пи тання у запитниках для жінок не має, а якраз пані Марта хотіла б, щоб чоловік і діти поїхали з нею. Коли жінка старається про науко ву працю, її питають, як вона ду має погодити це з обов’язками жінки й матері. Чоловікам таких питань не ставлять. Під час студій не раз трапля ється дискримінація жінок. Дівча та наприклад дуже рідко коли ді стають стипендії. Цікаве теж те, що жінка якраз своїм виглядом не раз вирівнює цю дискримінацію та здобуває признання за наукову працю. Професор Марта з усміхом каже, що при обороні її доктор ської праці дуже їй помогли чере вички на високих підборах. Якщо йдеться про неї, то у сту діях і праці дуже помогла їй ат мосфера дому її батьків, що да ли їй українське виховання, а в яких завжди находила зрозумін ня, хоч вони не мали привички хвалити своїх дітей. Була пані Марта чинною пла- стункою та перейшла усі ступені пластування, але тепер, коли не стати її на включення у виховну роботу то й не може роздрібню вати своєї праці — тому хоч ціка виться Пластом, але до нього не належить. Професор Марта Богачевська- Хом’як відома зі свого блиско тливого, а буває й гострого доте пу. Переплітана цим була і наша розмова, але ж дала вона стільки матеріялу, що вже нічого більше не можна змістити у тісних рям- ках цього допису. Одне загальне враження, що його дала ця розмова та побут у її домі — це те, що ця молода па ні змагає до того, щоб нічого з життя не пропустити, не оминути; бути і вченою, і дружиною, і ма тір’ю, і дочкою. Працювати, студі ювати, але і розважатись. Оскіль ки це можливе то тільки завдяки вмілому організуванню свого часу, здібностей, праці та дозвілля. Пригадується з вірша Кіплінґа п.н. ,,Якщо““ : „Якщо сповниш минаючу хвилину Прецінним змістом шістдесят секунд — Тоді — твій світ, з усім д о б р о м . . . “ Уляна Любович 10 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top