Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ЧИСЛО П’ЯТЕ Право на вшанування ДВАДЦЯТЬТРЕТІЙ РІК ВИДАННЯ XVI. КОНВЕНЦІЯ СУА У дня 21—23. травня 1971 р. відбулась у Кергонксоні на осе лі УНСоюзу XVI. Конвенція Со юзу Українок Америки. Проходи ла у приявності 112 делегаток, 25 членів Гол. Управи й около 90 гостей. Програма Конвенції по явилась у квітневому числі Н. Ж., отже всім читачкам відома. Конвенція проходила під зна ком роковин Лесі Українки. Га сло Конвенції було взяте з її по езії „Досвітні вогні“, програмова доповідь оперта на її творчості, мистецька програма бенкету була їй присвячена. Ірина Пеленська у своїй промові „Леся Українка, як жінка у творчості і в житті“ зро била постать поетки більш зрозу мілою. Навіть пам’яткова книга Коневнції подала її обличчя в надхтненній інтерпретації мист кинь Д. Казанівської і Т. Кравців. Провідна думка Конвенції про явилася у двох промовах Конвен ції і в дискусійних лавах. Дарія Ярославська у своїй промові „О- борона української культури в роковини Лесі Українки11 з’сувала найбільшу вимогу до української жінки на цьому етапі нашої істо рії. Це є боротьба за збереження і вдосконалення української мови в Україні і на нових поселеннях. Ця вимога проявилась на двох па. нелях — молодечому й виховно му — в конкретній формі. Її роз горнули потім у дискусії і вине сли у резолюціях. XVI. Конвенція СУА виявила ряд нових облич і індивідуально стей. Приємний факт, що молоде покоління вливається активно в ряди СУА. Поважне було також число давніх емігранток, що Со юз Українок Америки заснували. У цьому єднанні жіночих сил ле жала ще одна позитивна прикме та Конвенції. З кінцем грудня 1970 р. Секре- таріят Світового Конгресу Вільних Українців проголосив 1971 рік — роком Лесі Українки. У дальшому розвитку подій цей же Секрета- ріят -— спільно з Світовою Феде рацією Українських Жіночих Ор ганізацій -— створив Почесний Комітет із представників наукових, літературних, мистецьких і гро мадських установ для вшанування цих роковин. Засновано також Ді ловий Комітет, що мав би подба ти про відзначення цих роковин у різних країнах і приготувати від повідний матеріял. Від того часу проминуло кілька місяців. Вшанування Лесі Україн ки розгорнулось у різних країнах нашого поселення. Крайові і міс цеві організації і товариства від бувають святочні академії й ім прези в пошану нашої поетки. А Діловий Комітет урухомив підго- тову до ювілею в різних своїх сек торах — академічному, літератур- но-мистецькому, драматичному і молоді. Підготовляються наукові конференції, присвячені творчості Лесі Українки, літературні симпо. зіюми по університетах, літератур ні семінарі для української універ. ситетської молоді з читанням і а- налізою творів Лесі Українки. Вже й не згадуючи про підготову юві лейних матеріялів для краєвих ко мітетів, монтажу для театрів і ін сценізацій і мандрівну виставку фотокопій та ілюстрації видань Лесі Українки. Отже здається наш громадський, науковий і мистецький світ поста вився з увагою до цих роковин і підготував їх ушанування. Того всього не доглянув п. І. Демиден- ко в ч. 80 „Свободи" у своїй стат ті ,,Не збіднюймо Лесю Україн ку”. Там висунено ряд закидів до цього святкування, що з деякими з них можемо погодитись. Та одне з основних його замітів є, що свят куванням роковин Лесі Українки займається майже виключно жі ноцтво. Слідує довге обгрунто- вання проти цієї „жіночої моно полії" на Лесю Українку. Мовляв Леся Українка могла б підтриму вати існування жіночих організа цій, лише для боротьби за рів ність, але не для „ведення від окремленої культурно-громад ської, виховної чи харитативної роботи". А на доказ цього став лення Лесі до призначення жінки у суспільстві навів її вислів у ВІД ПОВІДЬ бабуні, коли та висловила жаль, що у їх родині народилася дівчинка, а не хлопець: „А хіба дівчина не людина?" Тими ж словами можемо відпо вісти шановному авторові. Коли Світова Федерація Українських Жіночих Організацій спільно з Секретаріятом СКВУ дала ініціяти ву до створення Комітету вшану вання поетеси, то в неї було од накове право на те. Мабуть це право признав також Секретаріят СКВУ, коли запросив на голову Почесного Комітету Ізидору Бо- рисову, сестру Лесі Українки, а на голову Ділового Комітету мґр. Ірину Пеленську-Пасіку, літерату рознавця. Те саме можна сказати про ті комітети місцевих жіночих організацій, що в різних наших осередках влаштовують академії чи свята в честь нашої поетки. Хіба жінки не люди, а жіночі ор ганізації не є таким самим чин ником, у громаді, як інші орга нізації ? Погляньмо на цю справу ще з одного аспекту. Коли хотіли б ми провірити, які громадські чи на укові установи до тепер найбіль- НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1971 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
