Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З а чи п р о т и п р а в и л д о б р о ї п о в е д ін к и Добра поведінка, або добре вихо вання — це одна з точок спору, при чина непорозумінь поміж покоління ми. Говорячи про цю справу — візь мемо під розвагу дві скрайні форми, скрайні постави. Непримирне становище старшого покоління, яке кладе засадничу, може надто велику вагу на товариські фор ми і звичаї та не раз бачить суть у тому, що є тільки формою. Витягає далекойдучі висновки з відхилень від прийнятих звичаїв. Поставу молодих характеризує погорда для товарись ких форм та прийнятих звичаїв, а як- же часто свідоме діяння навпаки то му, чого сподіються, хотять чи очіку ють старші. Старші переконані, що вони боро нять ідеалів, без яких світ переміни тися мусів би в дикунську первісну суспільність. Молодим здається, що вони відвойовують свою незалеж ність, засвідчують свою особовість, коли не вітаються, входячи в хату, їдять не так, як того вимагають бать ки і т. п. Якщо молоді взагалі зроб лять честь своєю присутністю, коли в хаті є гості або коли йдуть у гості хворі. Ми знали, що не мілітарною силою, а нашою правдою і набу тим досвідом ми були небезпечні для окупанта. В цей Великдень ми п’ятеро побажали собі одного: пройти че сно до кінця обраний нами шлях. На другу ніч запасна стріча знов не відбулась... * * * Автобус стоїть доволі довго на одному місці. „Твоя зупинка" — ніби чую голос. Відвертаю очі від вікна, а водій дивиться на мене крізь своє зеркало, всміхається весело, наче приловив мене на га рячому. — Що, задрімала трохи? — під моргує. Присоромлена, з поспіхом зали шаю своє місце: „Дякую, що по чекав, — кажу йому. — Ти б ні коли не вгадав, про що я снила". з батьками — то дають це гостро відчути. Спротив почитається від одягу. Від мова вдягнути краватку або зачесати волосся. Що гарячіші прохання і по грози, то більша впертість, ніби йде про справу особистої гідности. У ви- сліді появляються в товаристві разом із штивними, ще більш формальними наслідком пережитого конфлікту-спо- ру з батьками, малі чи молоді дикуни. Вони не вітаються, навмисне гово рять по-англійськи, хоча їм навіть цього не дуже хочеться, або не бе руть участи в розмові, навіть якщо вона їх цікавить. Сидять мовчки на- копиливши губи в півлежачій позиції з ногами майже на чайному столику або заложеними одна на одну, а ви раз їхніх облич говорить про те, що вони аж ніяк не цікавляться товари ством. Впроваджують теж усіх у за- клопотання розкуйовдженим волос сям, яке виглядає немитим пів року, а на ділі є навмисне, старанно роз бурхане. Знайомі приймають таку зустріч по-різному. Та майже певне, що най деться хтось із „приятелів44, хто зач не робити зауваження на тему довго волосих і невихованих. Із цього зно ву ці молоді можуть мати сатисфак цію, бо напевно це не „в доброму тоні44 виголошувати публічні лекції чужим дітям. При тому такі „поучен- ня44 справи не поліпшують, часто трапляють якраз на чемних тільки довговолосих, чи з волоссям, зачеса ним на пів лиця. Така „атака44 ще більше наштовхує їх у скрайній табір і слідуючого разу батьки напевно бу дуть мати труднощі у переконанні молодих, щоб їм товаришили та сто сувалися до прийнятих товариських звичаїв. Справа таких і подібних конфліктів могла б бути, якщо не розв’язана, то зведена до належної їй міри, якщо б представники різних поколінь зуміли про неї спільно спокійно поговорити, якщо б застановились, для чого ці правила існують, звідки вони взялися, то суперечки були б не такі болючі для обох сторін. Свідомо пишу обох, бо войовничі міни молодих бунтівни ків проти доброго тону не раз скри- вають прикре почування, а їхні „е- фектовні44 виступи на товариському полі не завжди залишають внутрішнє вдоволення із себе. Добрий тон французи називають „савуар вівр44 — уміти жити, а ми го воримо про те, як про добре вихован ня. Воно по суті сягає поза зовнішні форми у глибші шари людської осо- бовости, що цю поведінку стимулю ють. Тут говорити будемо про зов нішні форми поступовання. Першою прапричиною їх та праціллю цих форм це передусім пошанування других членів спільноти, отже вічливість су проти других. Раз людина перестала бути самітником, що живе в пущі, а живе серед інших людей — вона му сить із тим фактом числитися. Ці при писи поставали на те і тому, щоб лю дина своїм поступованням не вража ла других, а навпаки — влегшувала їм життя. Молоді люди кажуть, що це „вільна країна і тому кожному вільно захо вуватися так, як йому подобається44. Але ж, якщо це вільна країна, то не треба теж перешкоджувати другим почуватися свобідно. Чому вільна лю дина має терпіти чиєсь цямкання й сьорбання під час їди? Чому має мені хтось пускати на ніс автоматичні две рі, замість їх вічливо придержати? Чому хтось має слухати біт-бітової музики або Баха, коли не любить його? Друге любиме гасло — це взаємна любов. А як тут реалізувати цю лю бов, коли груба поведінка вражає ближнього і його ранить? Треба ж бачити, спостерігати другу людину і дати їй можливість порушатися без болісно на цьому перелюдненому світі. Добре виховання, якщо воно впо єне від малого, стає автоматичним і улегшує багато життєвих ситуацій. Стає ніби другою вдачею. Те, що в іншого вимагає надуми-рішення — у добре вихованого є простим відру хом. Звідси джерело зовнішньої са- мопевности, за якою напевно йде вну трішня певність себе. Очевидно, зов нішня форма — це ще не все. Але коли вона опанована, тоді перестає бути проблемою. Цих кілька думок, що далеко не вичерпують теми, піддаємо під роз вагу старшим і молодшим читачам. Як гарно було б, коли б хтось схотів переконати нас, що тільки одна сто рона має рацію. У. С. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top