Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVIII. БЕРЕЗЕНЬ, 1971 Ч. 3. Ірина Ш у в а р с ь к а К в іт н а н е д іл я Де обрій — засвітилося; плащі на землю скинули: чекають Бога яблуні і моляться схвильовані. Збудився, саде, втішений! вітатимеш Спасителя. Собор, — до неба банями, рожевими і білими. Із збірки „Співуче світло" С ловам и Л е с і Проминули зимові бурі і провесняні вітри — на стала весна» „Все ожило, усе загомоніло, — зелений шум, веселая луна!“ за словами Лесі Українки. Це оживлення відчуває природа, але й переживає людина. І в яких умовинах вона не жила б — у неї будиться надія і серце „щиро прагне і волі, і діла“. Такі думки приходять, коли читаємо про акції й ма ніфестації в обороні Валентина Мороза. Триста сту- дентів-українців демонструвало в Ню йорку 22. січня, а 600 студентів зібралось в Шикаґо 30. січня 1971 р. в обороні прав людини й народу в Україні. Тисячі де монстрантів маніфестували з ініціятиви Союзу Україн ських Студентів Канади в Оттаві на площі канадій- ської столиці. Ці протести були тут і там окрилені словами Лесі Українки, що виднілись на транспарен- тах чи в летючках. Валентин Мороз — це чергове звено в ланцюху спротиву України. Є вже цілий ряд прізвищ, що з них може деякі й більшого доконали чи хотіли. Адже смертний присуд для Кандиби й Лукіяненка, замінений на 15-літню каторгу, повинен був скоріш викликати спротив. Але ще не був для того пригожий час. Ще не потряс так усім українським запалом цей сміли вий порив. І коли голос Валентина Мороза пролунав у його полум’яних есеях — дійшов до широких мас в Україні і в вільному світі. Українське жіноцтво теж глибоко відчуло закиди, піднесені в „Хроніці опору**. Нищення культурних па м’яток, а зокрема цінних виробів гуцульського народ нього мистецтва, про що свідчить „Хроніка** боляча вразило нас. Адже наше народне мистецтво є в вели кій мірі — творчістю української жінки. Ці мистецькі вироби — килими, писанки, вишивки, тканини, кера міка — це пісня її душі, що прикрашувала побут. То му так дорожимо ними, і стараємося впровадити їх у наш побут. Загроза для збереження тих мистецьких скарбів гли боко затривожила нас. Хочемо станути в обороні їх у вільному світі, як зрештою закликає до того автор „Хроніки*4. Нехай це стане нашим весняним оновлен ням!! Як „на провесні дзвінкі потоки прудко, гучно збігають із кручі** — так і ми поведемо нашу акцію в обороні тих мистецьких скарбів, що їх нищить во рог в Україні. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top