Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ГОЛОВщА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ кличе Христос Воскрес! Управам Окружних Рад і Відділів нашої організації, Управі Світової Ф едерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) і складовим організаціям СФУЖО в у сіх країнах нашого поселення шле сердечне, щире привітання. Вітає з святом Воскресення Христового все українське громадянство Марія Одежинська Проводи Без смерти не може бути Вос кресіння, але ж і життя людське, що завжди кінчиться смертю, без віри у воскресіння було б без змі сту. Свідком цього є усі віри сві ту: від найбільше примітивної, до найбільше структурованої. Усі во ни опираються на якійсь формі безсмертя хоч частини людини, чи то душі, чи тіла, чи імени. В добі матріярхату, який пану вав в Україні тисячі років тому, віра наших предків мала в своїй основі культ померлих. Відгомін цього культу дійшов і до наших часів, правда із сильним нашаро- ванням пізніших світоглядів. Іще 200-300 років тому християнська церква уважала за потрібне засу джувати певні прояви цього куль ту як „сатанинські". У наші ча си, коли традиції заникають під впливом цивілізації, Церква вже інакше ставиться до цих справ, і навіть активно сприяє збережен ню давніх звичаїв. Згідно з дохристиянським віру ванням душі предків перебували у ,,вирію“, де господарили, а часто навідувалися до роду і помагали живучим у їх господарці. Навіду валися вони щонайменше чотири рази до року: на кутю, в час вес няного відродження, в час цвітін ня жита (біля Зелених Свят) та в День Урожаю (на Спаса). Це бу ли моменти, коли люди найбіль ше потребували допомоги „дідів “, які могли заворожити урожай. Найдовше перебували душі при роді в час весни — 10 днів. Хри стиянство сполучило цей час з Великоднем. Тому до недавна по всій Україні святкували „М ерт вецький Великдень" у Великий Четвер, коли душі померлих по вертались до своїх родів. Від то го дня аж по Проводи не можна було говорити слова „покійник'1, бо душі були біля хати, живі. Тої ж ночі розпалювано вогні, щоб душам вказати дорогу до їхніх сіл, куди вони верталися „по ка линовім мості“. В той час, ночами, душі могли бути також і небезпечні. Особли во небезпечними були душі „не- прикаянні", себто душі людей, що згинули не своєю смертю. Сьогодні звичай „Мертвецького Великодня" злився з днем страс- тей Христових, а вогні залишили ся лише у формі „страсних сві чок", які треба з відправи прине сти додому. Тому що душі помер лих перебували на землі ночами, усі воскресні відправи та й роз говіння треба були відбувати пе ред сходом сонця. Тоді і предки могли брати участь у цих уро чистостях. В день душі „дідів“ пе ревтілювалися у птахів: жайво ронка, зозулю, соловейка. Поде куди був звичай розговіння з по мерлими у Великодню неділю. Старші люди йшли після розговін ня на могили своїх рідних, розби вали крашанку об хрест, вітаючи померлих „Христос воскрес“, а потому або закопували, або кри шили її на гробі, у вірі, що „рід- няки“ прилетять у виді птахів та спожиють свячене. Але найбільше врочисто справ лялося Проводи. Це був день коли душі поверталися назад у поля, ліси, води, а живі за лишалися і гучно їх виряджали. Громада живих справляла на їхніх „гробках" бенкети, а то й зма гання і танці в їхню честь. Щ е навіть у козацькій добі церковні чинники виступали проти ігриш на г НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top