Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVIII. БЕРЕЗЕНЬ, 1971 Ч. 3. Ірина Ш у в а р с ь к а К в іт н а н е д іл я Де обрій — засвітилося; плащі на землю скинули: чекають Бога яблуні і моляться схвильовані. Збудився, саде, втішений! вітатимеш Спасителя. Собор, — до неба банями, рожевими і білими. Із збірки „Співуче світло" С ловам и Л е с і Проминули зимові бурі і провесняні вітри — на стала весна» „Все ожило, усе загомоніло, — зелений шум, веселая луна!“ за словами Лесі Українки. Це оживлення відчуває природа, але й переживає людина. І в яких умовинах вона не жила б — у неї будиться надія і серце „щиро прагне і волі, і діла“. Такі думки приходять, коли читаємо про акції й ма ніфестації в обороні Валентина Мороза. Триста сту- дентів-українців демонструвало в Ню йорку 22. січня, а 600 студентів зібралось в Шикаґо 30. січня 1971 р. в обороні прав людини й народу в Україні. Тисячі де монстрантів маніфестували з ініціятиви Союзу Україн ських Студентів Канади в Оттаві на площі канадій- ської столиці. Ці протести були тут і там окрилені словами Лесі Українки, що виднілись на транспарен- тах чи в летючках. Валентин Мороз — це чергове звено в ланцюху спротиву України. Є вже цілий ряд прізвищ, що з них може деякі й більшого доконали чи хотіли. Адже смертний присуд для Кандиби й Лукіяненка, замінений на 15-літню каторгу, повинен був скоріш викликати спротив. Але ще не був для того пригожий час. Ще не потряс так усім українським запалом цей сміли вий порив. І коли голос Валентина Мороза пролунав у його полум’яних есеях — дійшов до широких мас в Україні і в вільному світі. Українське жіноцтво теж глибоко відчуло закиди, піднесені в „Хроніці опору**. Нищення культурних па м’яток, а зокрема цінних виробів гуцульського народ нього мистецтва, про що свідчить „Хроніка** боляча вразило нас. Адже наше народне мистецтво є в вели кій мірі — творчістю української жінки. Ці мистецькі вироби — килими, писанки, вишивки, тканини, кера міка — це пісня її душі, що прикрашувала побут. То му так дорожимо ними, і стараємося впровадити їх у наш побут. Загроза для збереження тих мистецьких скарбів гли боко затривожила нас. Хочемо станути в обороні їх у вільному світі, як зрештою закликає до того автор „Хроніки*4. Нехай це стане нашим весняним оновлен ням!! Як „на провесні дзвінкі потоки прудко, гучно збігають із кручі** — так і ми поведемо нашу акцію в обороні тих мистецьких скарбів, що їх нищить во рог в Україні. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
