Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Шкрябана писанка, як її виконували в с. Михнівці на Турчанщині E aster eggs in th e Boyko region are scratched w ith sharp instrum ent які зацікавлення тоді у Вас домі нували? -— Будучи гімназисткою, я мрі яла про театр, спів. У мене був добрий голос. Доводилось співати і на скрипці грати на шкільних імпрезах, а учителька моя заохо чувала мене до вокальних студій. -—- Яка була Ваша перша зустріч з театром, і що вирішило про Ва ше майбутнє? — У важкій атмосфері довкіл ля я не бачила майбутнього. Якось дізналась я про театр в Галичині, і одного дня я потайки подалась туди, в Ярослав. Це був театр Ка- рабіневича. Дні розчарування і страху при зустрічі з новим і не звичним проминули. Перші кроки на сцені були поставлені, а з важ кими побутовими умовинами до велось погодитись. Я ж увійшла у мою казку мрій... — Ми знаємо Вас як драматич ну авторку. Кого з режисерів чи артистів уважаєте своїм учителем? — Перші мої кроки були в театрі Карабіневича, потім у Стадника. Однак дійсним учителем своїм у- важаю незабутнього режисера В. Блавацького, директора „Загра ви". Там почалась справжня пра ця над собою. А потім прийшов ки пучий Львівський період де також був режисером В. Блавацький; в „Г амлеті“ натомість режисером був славний Йосип Гірняк. Врешті ми мали сталий осідок, не тинялись більше. Треба було підвищувати й поширювати знання. Згодом ми всі учились тоді в Драматичній студії, а я вчилась впродовж чо тирьох років співу в Інституті Ли сенка у проф. Ахматової, що мені дуже допомогло і для орудуван ня голосом на сцені. Лекція гри на фортепіяні та лекції балету вхо дили також у нашу програму. Наш театр тоді стояв на висоті. Це був синтетичний театр; усі жанри бу ли в репертуарі; опера, балет, о- перета, драма і комедія. — Який Ваш погляд на драма тичні твори Лесі Українки, з точ ки зору акторки? — Леся Українка це великий драматург, а її драми — глиби на. Можливо, ми й не доросли ще до неї. Мені довелось виступати в двох ролях із її творів: як Йоган- на в драматичній поемі „Йоганна, жінка Х усова“. і як Донна Анна в „Каміннім Господарі". Це по ду ху дуже близькі мені ролі. Наш репертуар був у більшості реалі стичний, а Леся Українка внесла в нього щось зовсім нове, філосо фічний підклад, глибину думки й відчуття. — В яких ролях новітніх авто рів Ви ще грали? — Моя перша характерна роля була в драмі Миколи Куліша „Н а родній Малахій". Це було в Ні меччині. Я грала ролю Аполінари. Як треба було працювати над со бою, щоб вникнути в її характер! Ця трагікомедія Куліша була спра вжнім успіхом нашого театру. Зго дом наш театр ставив драму новіт нього французького драматурга Ж ана Ануї, „Антиґону“ — на основі Софокля, у перекладі М. Понеділка. Я виступала в ролі Іс- мени, сестри Антиґони. Драма бу ла цікава усучасненням прадав ньої теми. — Знаємо, що тут в Америці доволі довго тривала перерва у Вашій праці акторки. Тому з ве ликим подивом ми зустріли Вас на сцені у пракрасній Вашій креації Медеї в п’єсі Ануї, під режисурою В. Ш ашаровського. Нас зворушив факт, що саме Ваш син Юрій по дав ініціятиву ставити цю драму і подбав, щоб Ви знову виступили на сцені у цій важкій і цікавій ро лі. Може скажете нам щось про це і про Вашу працю над Медеєю. — Так, — із м’якою усмішкою признала — артистка, — син має велике зрозуміння і признання для мистецтва, зокрема для нас обох з чоловіком. Він прагнув, щоб йо го мати ще раз виступила у ціка вій ролі. Він і фінансував п’єсу. Спочатку важко було рішитись. Та роля Медеї манила мене сво єю силою, і я взялась вивчати ро лю, входити в неї. Багато допо міг мені режисер В. Ш ашаров- ський, а також і інші артисти дружньою співпрацею. — Я гра ла Медею-надлюдину усім моїм єством; це була імпульсивна пра ця впродовж трьох місяців, і я від чула врешті ту стихію героїні, в яку я, немов, перевтілилась... Крім того відчувалось, що театр наш мусить іти з духом часу і постави ти п’єсу модерної інтерпретації. — Наша розмова з Вами від крила нам рубець тайни творця, що є носієм іскри Бож ої. Від р е дакції „Нашого Ж иття" дякуємо Вам за час і труд на цю цінну розповідь про Ваш життєвий шлях та бажаємо нових творчих осягів на театральній сцені. Прощаючись, пані Віра ще ска зала, неначе хотячи виразити ду хову пуанту свого життя: — Шлях українського актора важкий; тож лише наша любов до мистецтва, до театру могла перемогти усі пе репони на шляху. Ми — артисти, були одержимі прагненнями твор чости, і це, мабуть, допомогло й мені проспівати мою „лебедину пі сню" в „М едеї"... Наталя Пазуняк НАШІ ПОБАЖАННЯ Загальні Збори 33 Відділу СУА ви брали свою довголітню касієрку і за служену членку п-ні Єлисавету Анто нович почесною членкою Відділу. З тієї нагоди всі членки бажають п-ні Антонович многих і щасливих літ! Управа і членки 33 Відділу СУА ім. Лесі Українки в Клівленді НАШІ ПОБАЖАННЯ Членкам 75 Відділу СУА Лесі Чай- ківській в ї ї важкій хворобі і ї ї мате рі Анні Чайківській бажаємо якнай скорішого видужання. Нехай! Гос подь Бог додасть їм сили в цьому нещасті! Адміністрація Нашого Життя 10 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
