Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю „Медея“ на українській сцені „Медея“ на українській сцені — це культурна подія, що заслуговує на особливу увагу. „Медея“ — це твір, що його літературна історія сягає до початків драми, як літературного жан ру. Первотвір „Медея“ належить ав торству Еврипіда, V. ст. до Хр. Первісно грецька драма була риту альною дією і мала своєю ціллю звеличувати одні сили — божества, а відштовхувати інші. Актор не на магався зобразити персонажів із ре ального життя; він виявляв божеські чи героїчні якості у високім емоцій нім піднесенні. „Медея“ Еврипіда — це дійство про невгасиму любов і відплату за зраду. Ця тема приваблювала драма тургів упродовж століть. У XX. стол. зайнявся нею Жан Ануї, зв’язаний із школою екзистенціялістів, що вивів на сцену ряд античних драм у ново му насвітленні. Він по своєму розв’я зує психологічну проблему Медеї, хоча не відступає від основних рис героїні. „Медея“ Ануї прагне духо вої перемоги над Ясоном, що пред ставляє собою світ щоденного обива тельського життя, без великого го ріння і без поривань. Коли ж, упоко рена життєвими подіями і неподатли вістю Ясона, переконується, що за знає трагічної поразки, — Медея пе реживає душевні муки і звертається до помсти, врешті гине сама. — Ми стецький переклад М. Понеділка — це справжня адоптація твору в обсяг українського літературного вислову. В перекладі не відчувається зв’яза ність чужомовним текстом, і є повна свобода української фрази. Цікавою є й сама постава п’єси. Режисер В. Шашаровський побуду вав сценічні зображення на контра стах людських натур: героїня Медея навіть на вигнанні, з візочком утікач- ки-баніта не перестає бути королів- ною-володаркою; для неї її перемога над зрадливим Ясоном чи помста над Креоном є важніші, ніж її власне життя. Натомість решта персонажів воліє впорядковане обивательське життя, без зайвих зривів і зламів. Ясон (у виконанні Б. Паздрія) не мо же жити з демонічною Медеєю і шу кає захисту від самої її істоти у па лаці Креона. Сам Креон (у виконанні В. Шашаровського) хоче позбутися її близькосте і проганяє її. Також жахається її появи післанець Креона (Є. Левицький). А найближча їй Ня ня (у знаменитому виконанні М. Сте- пової-Карп’як) — це сама сіль землі, що зв’язана з життям і боїться заги белі. Вона перши за все хоче жити. Няня — це всеціла антитеза Медеї. Таким чином режисер створив неначе обрамлення для центральної постаті на психічно контрастовому тлі. Зву кові й світляні ефекти, враз із деко рацією, що її становила велетенська маска жаху (мистця В. Бачинського) оформлювали це тло. На тому тлі по стать Медеї у виконанні артистки Віри Левицької дійсно домінувала — усією грою, самою своєю появою в пишних фосфорично-білих шатах із королівською діядемою над чолом. Акторка, що була неначе досконалим втіленням несамовитої Медеї, виявила свій талант у зображенні всієї скалі переживань героїні: від туги до зло би й самобичування, від ніжности матері до всеохопного почуття помсти й жадоби сіяти смерть. Медея у ви конанні В. Левицької сповнена песи містичного героїзму й трагізму. Без сумнівно — Медея це славетна кре- сція великої артистки. Чи с п р а в д і л е б е д и н а п іс н я ? — В зв’язку з Вашим виступом в головній ролі в „М едеї “ Ануї, що є прем’єрою на українській сцені, відчувається велике зацікавлення Вами, як творцем — акторкою і як людиною, тому й турбуємо Вас цим інтервю. Хотілося б почути про процес ставання акторки, тож скажіть нам щось про той найранший період. Віра Левицька в задумі погляну ла в даль минулого: — Дитинство. Воно проходило на Волині, в Во- лодимирщині. Було затьмарене; батько під час війни загинув. До ма — мати, вітчим; не пам’ятаю радощів... Ба ні, було щось, •— зажеврів огник у погляді акторки, — ми любили гратись у театр; ще десятилітньою я скликала сусідніх дітей, і ми робили виставу в кос тюмах і з завісою, - - і навіть всту пи були по 5 грошів від глядачів... Може це була підсвідома мрія май бутнього. — Де проходила Ваша юність, і З вистави драми Ануї „Медея“ у Філядельфії: Марія Степова-Карп’як (Няня) і Віра Левицька (Медея) Jean A nhoui’s “■Medea” w as perform ed in U krainian translation in P hiladelphia НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1971 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
