Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVIII. КВІТЕНЬ, 1971 Ч. 4. З вистави „Іф іґенії в Т авриді“ на концерті в честь Лесі У країнки заходом О круги Рочестеру: Ірина Л аврівська в ролі Іфігенії. A t L e sia U k r a in k a ’s c e le b ra tio n in R o c h e ste r, N. Y. h e r d ra m a “I p h ig e n ia in T a u ris ” w a s p e r fo rm e d . ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * А в серці тільки ти, Єдиний мій, коханий, рідний краю! Все, все, чим красен людський вік короткий, Лишила я в тобі, моя Елладо. Родина, слава, молодість, кохання Зосталися далеко за морями. А я сама на цій чужій-чужині, Неначе тінь за б у т о ї людини, Щ о по Гадесових полях блукає, Сумна, бліда, безсила, марка т л і н ь . . . Із драм атичної сцени „Іф іґенія в Тавриді1' Досвітній вогонь запали Наша чергова Конвенція проходила в 100-ту річ ницю народження великої людини — поетки Лесі Укра їнки. Вся праця проходила під ї ї кличем. Українське жіноцтво мож е бути горде, що думки ї ї визначної по етки не впали в порож нечу, а знайшли зрозуміння і від гук. Слова Лесі Українки „досвітній вогонь запали" ми прийняли в свої серця і розпалю ємо вогні надії, вогні спротиву проти несправедливости, щ о панує у нашім ріднім краю. Уже не раз у нашій історії ми переживали час занепаду, коли здавалося всі сили землі змовлялися, щ об знищити український народ, не дати йому запа лити досвітнього вогню, але завж ди ми вставали з руїни. Це поновне відроджування завдячуємо у великій мірі українському жіноцтву, що стоїть вірно в обороні св оїх святощів. І сьогодні маємо дані вірити, що укра їнська жінка стоїть на висоті свого завдання. Маємо приклад жінок, щ о не лякаються ні тюрми, ні заслання, гідно переносять усякі переслідування та не відріка ються свого ідеалу волі та справедливости. Маємо жінок, яких чоловіки засудж ені на довгі роки каторги; вони не заломлюються, не відрікаються чоловіків, хоч їх до цього стараються примусити. Вони явно підпи суються під протестами проти насилля, самі п родов ж ують працю, розпочату їхніми засудж еними чоло віками. Та й не лиш ті жінки, яким, здавалося б, нічого більше тратити, стають нам прикладом. Д о нас д о х о дять зворушливі листи протестів написані селянами. Простими словами і невченими, людськими аргумен тами доводять вони неправильність поступування влади, головно проти Валентина М ороза. Щ о воно значить? Між підписами знову бачимо багато ж іно чих імен. Наші посестри в безпросвітній темряві пересліду вання та насилля запалюють досвітні вогні. Нашою річчю є підхопити ці іскри, не дати їм безслідно по- тахнути, а вказати на них цілому світові. Нашою річчю є підхопити цей досвітній вогонь, підсилити його влас ним запалом, освітити ним темряву наших ситих б у днів. Нашою річчю є перенести сяйво досвітнього вогню в серця наших дітей, щ об і вони помогли його розпалити, коли прийде їхня черга, щ об у темряві чужини не збилися з дороги. Тоді щойно зм ож ем о сказати, що наша праця не пройшла безслідно. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1971 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
