Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Ще про наше мешкання У січневому числі Н. Ж. подали ми відомості про сучасне помеш кання в Україні. На підставі низки статтей, що їх опрацювали там мистці й архітектори, стверджено, що мотиви нар. мистецтва підхо дять у першу чергу для сільських будинків. Для міського мешкання — окрім килимів — такі вироби не передбачені. Найбільше пише на такі теми мисткиня Людмила Жоголь. Сво їми порадами вона охопила ціле сучасне мешкання — вітальню, їдальню, спальню, дитячу кімнату й кухню. Опрацювала також дета лі мешкання, як завіски чи підло гу. Це нам дає погляд на те, що сучасна українська людина може для свого мешкання дістати. Не хай, що не все описане є легко до ступне. Проте дещо з того таки там знайдеться чи править за взі рець. Але для нас найцікавіше те, що Людмила Жоголь пише про при краси нар. мистецтва у сучасному мешканні. Як сказано — у місько, му помешканні їх майже немає. Вони призначені для села, для за доволення естетичних вимог сіль ської людини. Зовсім, як україн ська мова, що витиснена поза ме жі міста, знаходить ще притулок на базарах і в колгоспах. „Сільські оселі стали просторі шими, — пише Л. Жоголь. — Як же найкраще обладнати свій дім і прикрасити його?" Після подрібного опису кожної кімнати вона переходить до при крас : — Тахту (тапчан) прибирайте так, щоб на ній завжди можна було відпочити. Тому краще крім двох- трьох яскравих подушок тут ні чого й не класти. Іноді ж кладуть їх стільки, що й самої тахти не видно... Якщо в загальній кімнаті стоїть буфет чи сервант із святковим по. судом, то не варто його прикра шати ще й серветками. Якими б гарними вони не були — вони тут зайві. Вишивану серветку краще покладіть на стіл. Ніде більше во ни не потрібні. Прибиті до стіни чи тахти вони створюють мало кра си, а скільки пилу збирають! На підлозі в загальній кімнаті найкраще за все виглядає україн ський килим. Він немов збирає все докупи, об’єднуючи всі речі кім нати і надаючи їй затишку і тепла. На вікнах обов’язково повісьте легкі завіски, а доповненням до них можуть служити декоративні тканини з цупкішого краму: льо ну, бавовни, штучного шовку. А як прикрасити стіни? Згадай мо знову наш старовинний і ніко ли не старіючий український руш. ник. Не обов’язково вішати його навколо картини чи портрета. Влаштуйте його вертикально, пе рекинувши через легкий кийок так, щоб його вишиті кінці знахо дились один над одним. Намисник і тепер має право на існування в нашій хаті. Адже ви конаний майстерно він служить не лиш місцем для складання посуду, а й значно прикрашає наше житло. Скільки любови й майстерности покладено у виготовлення гуцуль ського різьбленого або розмальо ваного полтавського намисника! У кухні-їдальні буде доречний обідній стіл. Його вкривають льняною скатертиною. Поставив ши стіл поблизу стіни, а під сті ною лави, ви створите в кухні за тишний куточок, в якому радісно зібратися ввечорі після роботи всією сім’єю. Лави причепуріть смугастими налавниками, стіни бі ля лав смугастими або орна ментованими підвіконниками. На- лавники і підвіконники можуть бу ти найяскравіших кольорів. Вони та інші декоративні тканини, ки лими, доріжки, рушники відігра ють величезну ролю в оздобленні будинку... В усьому цьому можемо пого дитись із мисткинею. З тією різ ницею, що ми застосуємо її по ради до нашого міського мешкан ня. Бо власне тут •— серед одно манітносте міських зразків і фа бричного творива — повинен роз цвісти рідний орнамент. У витон ченій формі він стане частиною нашого побуту і займе те місце, що йому тепер заперечено в місь кому мешканні України. л. б. КУХОВАРСЬКІ НАЗВИ на букву Р Росіл, зах. укр. — 1. м^ясна прозора юшка без заправи, 2. див. розсіл для огірків, 3. бульйон, Ростбіф (англ.) —- печеня з я- ловичини (з похребтини). Рубець — другий відділ шлун ка жуйних тварин. Рубці, рос. — фляки — стра ва зі шлунка. Руллда — завиванець із м’яса. Рута - - пахуче зілля, вжива ється як спеції. Рутовий. Рябки (рябок) — залітні рід кісні птахи на Україні, об’єкт про мислового мисливства. Рябко — страва з пшона і гре чаного борошня або локшини. Р’ябчак, орябок — птах із ро дини тетерових, об’єкт мислив ства. Р’яжанка, пряжанка, гуслянка - 1. рід кислого молока, 2. роб лена сметана. на букву С Саго — 1. крупа з осердя са гової пальми, 2. вид штучних кру пів з картопляного крохмалю. Савойська капуста, кучерява к., гор. — відміна капусти з вільним кучерявим листям. Садовина (поль. owoce, рос. фрукти) — плоди садових дерев. В радянських підручниках замість „садовина" уживається „фрукти", а замість городина „овочі" під впливом російської мови. Щоб не було плутанини, ми уникаємо о- бох цих слів, а натомість уживає мо загально знаних слів „садови на" і „городина" Н. Ч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
